Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства працює в Одесі після релокації з Херсона
Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства, створений наприкінці 2021 року шляхом об’єднання трьох наукових установ Херсонщини, після повномасштабного вторгнення РФ був релокований на Одещину. Селекційний матеріал вдалося вивезти. Зараз інститут співпрацює з понад 120 сільськогосподарськими підприємствами.
Про це йдеться у матеріалі Суспільне Херсон.
Згідно з урядовим наказом від 29 грудня 2021 року, установа об’єднала Інститут зрошуваного землеробства, Інститут рису та дослідну станцію овочівництва і баштанництва. Одразу після початку вторгнення будівлі інституту поблизу Херсона були пошкоджені. Один із корпусів знищено російською авіабомбою в грудні 2022 року.
“Ми туди потрапили після деокупації. Побачили пошкоджені будівлі, знищені комплекси. Нас охопив жах”, – згадує директорка інституту Раїса Вожегова.
Більшість науковців змогли виїхати з окупації. В Одесі вони продовжили роботу, розширили спектр послуг та залучили нових фахівців. Частина працівників – десятеро осіб – залишаються в Херсоні й працюють під обстрілами.
“Основні задачі – це створення та впровадження напрацювань, які підвищать рентабельність сільського господарства з урахуванням кліматичних змін і нестачі зрошення”, – пояснює Раїса Вожегова.
Основна частина співробітників базується на Одеській дослідній станції. Крім того, в кожній області інститут має базове господарство, підписано понад 120 договорів про співпрацю з науковими установами, університетами та аграрним бізнесом.
Вивезений із Херсона селекційний матеріал став основою для створення нових сортів зернових.
“Зараз у нас є такі сорти, які на зрошенні дають до 12 тонн з гектара, без зрошення – до 6”, – каже завідувачка відділу селекції Тетяна Марченко.
Попри переїзд, частина досліджень досі проводиться на полях Херсонщини. Однак ситуація там складна. Через війну й погодні умови цьогоріч майже повністю згоріли посіви пшениці, а рослини не сформували колос.
“На Херсонщині цьогоріч колоса взагалі не було. Рослини виросли лише до 25–30 сантиметрів. Це наслідок не лише клімату, а й постійних обстрілів”, – пояснює доктор сільськогосподарських наук Сергій Заєць.
Інститут нині працює в тимчасових умовах і потребує власного приміщення.
“Такий потужний інститут потребує нормальних умов. Ми мріємо про перемогу, і про те, щоб повернутись або працювати на повну потужність в новому приміщенні”, – наголосила Раїса Вожегова.
- Українські фермери поблизу фронту потерпають від російських атак, несприятливої погоди та браку робочих рук. У Херсонській області знищено понад 80 тисяч гектарів посівів, а російські дрони за місяць спалили 1000 гектарів. Через ці фактори частина господарств не зможе засіятися наступного сезону.
