«Гострі питання» до мера. Архіви "Вгору" - 2005 рік

Газета «Вгору» не раз писала про те, яку розруху залишив після десятирічного управління містом Владимир Сальдо. Ми вирішили нагадати про це херсонцям, публікуючи статті з архіву «Вгору». Тож пропонуємо інтерв’ю Наталії Бімбірайте 15-річної давнини з тодішнім очільником мерії. Сподіваємося, воно допоможе сучаснику скласти враження про принципи та ділові якості людини, що сьогодні знову силкується посісти крісло міського голови.

Після ряду критичних публікацій про діяльність Херсонського міськвиконкому та його голови Володимира Сальдо, 21 квітня мер сам запропонував зустрітися з кореспондентом “Вгору” й “відповісти на всі найгостріші питання”.

Наша розмова тривала кілька годин, через те пропонуємо лише кілька фрагментів із неї.

Про Свято-Успенський собор

– “Херсонбуд” – генпідрядник реставрації собору. Ви – один із основних акціонерів цієї фірми, одночасно Ви – мер міста, чи не вбачаєте конфлікту інтересів у такій ситуації? Чи відбувався тендер фірм на реставраційні роботи? Якщо так, скільки було учасників?

– Згідно законодавства, посадові особи не можуть займати місця у виконавчих органах фірм, організацій і т. д. А мати корпоративні інтереси та мати акції якогось підприємства – мають право всі. Тому не може бути мови про конфлікт інтересів. Якщо казати про це так, то будь-яка людина, з якою я в місті спілкуюся, будь-який керівник підприємства – можна сказати, що я й там маю інтерес. Історію Храму, я думаю Ви знаєте, так? (Володимир Васильович розповів історію храму).

– Тендер був, чи ні?

– Ви вбачаєте в цьому якесь порушення законодавства, чи ні?

– Я ж хочу розібратися, незрозуміло: чи був тендер, чи ні? Чому саме “Херсонбуд”, а не інша фірма?

– Тому що подібні роботи може вести тільки спеціалізована й висококваліфікована організація.

– Хіба вона одна у місті?

– Ви знаєте, мало таких. Якщо Ви зараз схочете виконати такого роду роботи, я впевнений, що Ви не знайдете організацію.

– Так був тендер чи ні? Чому саме ця фірма, а не інша?

– Тендер проводиться тільки в тому випадку, коли роботи виконуються за рахунок бюджетних коштів. У даній ситуації мова про використання бюджетних коштів не йде... Я ж підкреслив, що роботи велися тільки за рахунок пожертв.

– У пресі писали, що із держбюджету виділялося 2,5 млн. грн. на реконструкцію храму. До того ж, нібито у міському бюджеті щороку закладаються суми? До того ж створений фонд, куди збираються пожертви для реконструкції, так? Ще пожертви прихожан.

– Із держбюджету ніколи і ніяких коштів для реконструкції собору не надходило. Кошти, які передбачаються в міському бюджеті, – це ті кошти, що надходять на позабюджетний фонд. Це благодійні внески для цільового фонду.

– Скільки було зібрано коштів за три роки на реконструкцію Свято-Успенського собору?

– Я надам довідку пізніше. До речі, я пам’ятаю: у 2002 році обласний бюджет трохи виділив коштів як пайові на собор.

P. S. Уже три тижні автор намагається отримати довідку...

Про пляжі і кладовища

– Наскільки законна передача в оренду пляжів і кладовищ?

– Почнемо з того, що кладовища в оренду ніколи не передавалися і не передані зараз. Вони є комунальною власністю Херсонської міської громади. Інформація в газеті “Вгору” з цього приводу не відповідає дійсності.

– Тоді які існують стосунки між фірмою “Поліс” і міськвиконкомом, як не орендні?

– Ось я підготував для Вас юридичну довідку. (Із довідки виходить, що міськвиконком організував серед приватних структур конкурс на отримання права організовувати поховання.

Заявок на нього, окрім ТОВ “Поліс”, не надійшло. Через відсутність конкурентів товариство отримало від міської влади фактично монопольне право ховати людей на херсонських цвинтарях і, звісно, отримувати відповідну плату за це. Таким чином, юридично, земля кладовищ в оренду не надана, але працювати на ній (використовуючи) фактично має право тільки вказана приватна структура, – Н.Б.). Але я хочу сказати Вам, якщо на кладовища запустити дві, три фірми, то там буде бардак.

– Чому не комунальна, а приватна структура надає обрядові послуги?

– А я хочу у Вас запитати, Ви в якій державі хочете жити? В комуністичній, де є тільки державна й комунальна власність, чи в державі з ринковою економікою?

– Я хочу жити в правовій державі.

– То окремо. В комуністичній чи в державі з ринковою економікою?

– Мене цікавить, чому доволі великі кошти від надання обрядових послуг не поповнюють міську казну, а йдуть приватній фірмі? Чому б ритуальні послуги не надавати комунальній структурі?

– А Ви очолите це комунальне підприємство?

– Я не фахівець, але думаю, що знайдеться бажаючий очолити.

– А чого Ви думаєте, що в комунальній структурі буде краще?

– Я думаю, що з комунальної структури прибуток буде йти в казну міста.

– Прибуток комунальної структури залишається у власності трудового колективу, або приймається рішення щодо перерахування його до бюджету, або на інші цілі громади. Скажіть мені будь ласка, Ви що, свято вірите в те, якщо це буде неприбуткове підприємство, там будуть більш якісні послуги?

– Це можна зробити.

– Вони будуть, чи можна зробити? Я запитую Вашу думку.

– Кажу – це можна зробити.

– А хто це повинен зробити? Воно саме зробиться, чи як?

– Для цього треба мати бажання влади.

– Ви рахуєте, що влада повинна займатися економічними питаннями?

– А чому ні?

– І примушувати людей працювати безкоштовно, наприклад?

– Ви зараз відходите від питання.

– Нє, ну, я хочу Вас зрозуміти.

– Я думаю, що Ви розумієте, в чому сенс питання.

– Чесно, пані Наталю, я не розумію. Тому що є закон, і є логіка, і є логістика. Згідно логіки – одне, згідно закону – інше, згідно доцільності ще інше.

P. S. Мер задавав мені питання ще цілу годину, але чіткої відповіді на своє питання я так і не отримала.

Про пляжі

– Пляж у Гідропарку знаходиться на обслуговуванні фірми “Поліс”. У зв’язку з обмеженістю можливостей міського бюджету у фінансуванні утримання й експлуатації пляжів, закон дозволяє залучати до цієї роботи підприємства й організації інших форм власності. “Поліс” утримує цей пляж за рахунок своїх доходів. Інших пляжних зон в Херсоні немає.

– А пляж біля “Лілеї”?

– Біля турбази “Лілея” – це пляж, який не був пляжем Херсонської міської громади. То був пляж турбази “Лілея”. Його ще до мене передали у постійне користування фірмі, яка там зараз працює. До речі, маючи такі великі нарікання на те, що там немає доступу до пляжу, я, як міський голова, попросив їх зробити частину берега безоплатною і утримувати за власний рахунок, щоб люди могли там відпочивати. Подивимося цього року, як вони зроблять зону вільного доступу до пляжу. В міському бюджеті взагалі не передбачаються кошти на утримання пляжних зон і смуг біля річок.

P. S. Володимир Васильович надав довідку з історією передачі пляжу біля “Лілеї”. Дивно, але з витягів рішень міськради щодо цієї території виходить, що мова йшла саме про “землі запасу на р.Дніпро, в районі турбази “Лілея”, а не про “пляж турбази”, про який говорив мер. Тобто це була земля саме міської громади. Крім того, міськрада прийняла рішення №187 від 27.04.00 щодо попереднього погодження місцерозташування: “пляжу “Юність”... за умови безоплатногого користування територією пляжу та зоною відпочинку громадян”. У наступному рішенні ради “Про відведення у постійне користування...” цих умов уже немає. На сьогодні в міськвиконкомі вирішується питання про можливість переоформлення цієї землі з “постійного користування” у “довгострокову оренду”. З таким клопотонням звернулись бізнесмени до мера. Постійна комісія міськради з питань регулювання земельних відносин рекомендує повернути “загублені” умови про безоплатність входу на пляж, додавши дотримання встановленого законом рівня шуму. Чи буде так, побачимо.

Про історичні пам’ятки

– Проекту реконструкції БКС, наскільки я знаю, немає, а якщо і є, то це велика таємниця. Діалогу громадськості, яка б хотіла взяти участь у відродженні цього пам’ятника історії й культури, з міською владою поки що не вийшло.

– А хто намагався вести діалог з міською владою?

– Коаліція “Херсонське міське зібрання” направляла Вам листа 3 лютого цього року. Зараз квітень, відповіді ми не отримали.

– Листа стосовно чого?

– Підніміть листа, будь ласка. Почитайте. Ми пропонували створити робочу групу...

– Так створюйте!

– Ми пропонували співпрацювати разом із владою, а влада пропозицію проігнорувала.

– А чого разом із владою?

– Та тому, що без влади це питання не вирішиться.

– Почекайте, що таке влада? Давайте повернемось до початку. Ну, що таке влада?

– Ви уникаєте прямих відповідей на питання.

– Справа в тому, що... Наталя ... я відверто говорю. Мені прикро, що Ви бачите в моїй особі людину, яка ухиляється. Я ж не ухиляюсь. Щоб вирішити справу, треба знайти шлях. Я вірно говорю?

– Так. Принаймні треба хотіти його шукати.

– Я хочу його шукати. Але, зрозумійте мене, я не влада, я міський голова, який обраний громадою. Влада призначається. А мене ніхто не призначав.

– Ви ще й голова міського виконкому – представник міської влади, тобто, чиновник.

– Знаєте, я сам звалив на себе цей віз. Мене не призначали...

P. S. У такому ж дусі ми проговорили іще не менше години (Володимир Васильович пропонував мені відремонтувати Будинок офіцерів і філармонію, і допитувався, що я особисто зробила для своєї громади). Я нагадала, що 13 квітня ми звернулися з петицією з приводу долі приміщення БКС до міського голови. Її підписав 51 херсонець. Стаття 96 Статуту м.Херсона говорить: якщо звернення підписує 50 осіб, то посадова особа, до якої звертаються, мусить негайно відповісти. Але й по цей день відповідей ні на лист Херсонського міського зібрання, ні на петицію ми не отримали.