Гривня стрімко падає. Наслідки інформаційної паніки чи закономірна політика?

Прив'язка національної валюти до американського долара – явище, властиве далеко не лише Україні, а й десяткам інших країн. Саме на підставі співвідношення “гривня-долар” багато громадян роблять висновки  про економічну, соціальну та політичну ситуацію в країні.

Після різкого падіння курсу гривні у 2014-2015 роках стан справ на ринку вітчизняної валюти стабілізувався, і впродовж кількох років гривня залишалася більш-менш стійкою. Але зараз, наприкінці січня 2022 року, і економісти, і пересічні обивателі помічають нові тривожні тенденції: гривня ось-ось дорівнюватиме 30 доларам США, чого не було вже майже сім років.

Згідно з інформацією Нацбанку, на ранок 28 січня 2022 офіційний курс гривні становив майже 29 за 1 долар Сполучених Штатів. Зазначимо, в перший день нового року, 1 січня, долар оцінювався у 27 гривень 20 копійок - майже на дві гривні дешевше.

Фахівці зазначають, що зниження курсу національної валюти не в останню чергу може бути пов'язане з повідомленнями про потенційну військову агресію з боку Російської Федерації, які буквально заполонили інформаційний простір як в Україні, так і в усьому світі.

Зокрема, у Нацбанку так і заявляють: “головною причиною виникнення перекосів між попитом та пропозицією валюти у січні був психологічний фактор, пов'язаний із геополітичними подіями навколо України та реакцією на них учасників ринку”.

Про це в інтерв'ю "Економічній правді" заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій. Разом з тим, він стверджує, що валютний ринок України "має надійну макроекономічну основу, а також є значно стійкішим до шоків, ніж раніше".

Ці оптимістичні реляції, проте, не зовсім схильні підтримувати незалежні експерти.

Так, економіст Юрій Гаврилечко на своїй сторінці у Фейсбуці не схильний переоцінювати "панічну" складову актуального падіння курсу гривні.

За його даними, лише за останні кілька років з України було "виведено" близько 17 мільярдів доларів США, причому лише торік "пішло" з країни близько 10 мільярдів.

З усього цього навіть не найдосвідченіший в економічних питаннях громадянин може зробити цілком певний висновок: нинішня українська “еліта” та супутня їй “свита обслуги”, всупереч гучним патріотичним гаслам та гарним шароварам з вишиванками, стрімко й у колосальних обсягах “відводить” гроші за кордон. Насамперед звичайно ж, у надійні західні банки та інші фінансові сховища. Слід припустити, що найближчим часом треба очікувати і переміщення безпосередньо фізичних тіл власників цих незліченних скарбів. Нашим “керманичам” залишилося лише впродовж пари-трійки найближчих років "добити" країну викачуванням мільярдів за рахунок таких проєктів, як "Велике будівництво", "Велика реставрація", телеканали "Дім", "Рада", висмоктати з неї соки  і, звичайно, подбати про інші способи спустошення бюджетного корита.