"Повернення додому". Під таким девізом виступала збірна Англії з футболу на Чемпіонаті Європи-2020. У цьому виразі були сформульовані амбіції всієї нації, яка вважається родоначальницею "гри мільйонів". Нинішнє Євро проходило в 11 європейських містах, але Англія 6 матчів із 7 зіграла на "рідному" "Уемблі" в Лондоні, тому фани, очевидно, мали право вимагати, щоб заповітний кубок залишився в королівстві.
Але, на жаль, цього не сталося. У фіналі англійцям протистояла збірна Італії, яка продемонструвала на турнірі вражаючу гру і в якої була власна думка щодо того, куди поїде кубок.
Починалося все дуже оптимістично для господарів: уже на другій хвилині лівий захисник Люк Шоу розпечатав ворота Доннарумми після точної подачі з правого флангу Кирана Тріпьера і забив найшвидший гол в історії фіналів європейських чемпіонатів. Після цього англійська команда, як і очікувалося, "відкотилася" назад і почала вичікувати моменти для контратак. Час від часу це в неї виходило, але й італійці не збиралися здаватися. Прес підопічних Роберто Манчіні наростав, і в другому таймі на 67 хвилині центрбек "Скуадри адзурри" Бонуччі після подачі кутового (до речі, в "англійському" стилі) буквально заштовхав м'яч у сітку воріт Пікфорда.
Надалі збірні не збиралися ризикувати, і справа цілком логічно дійшла до післяматчевих пенальті, які краще пробили італійці.
Підсумок - 3:2 на користь Італії в серії пенальті, і кубок все ж таки їде до Риму.
А англійцям, які лише вдруге в історії вийшли до фіналу великого турніру після тріумфального хазяйського Чемпіонату Світу 1966 року, залишається сподіватися на нові старти. Можливо, результат цієї команди буде кращим на світовій першості в Катарі в листопаді-грудні наступного року...