Шість років тому, 18−20 лютого 2014, відбулися найтрагічніші події Революції Гідності. Саме в ці дні в центрі Києва загинула найбільша кількість учасників тримісячних протестів — понад 100 осіб.
Тоді ж Верховна Рада нарешті засудила дії режиму Віктора Януковича, а Майдан в останній і вирішальний раз відкинув компромісні угоди з президентом, який вже почав готувати свою втечу з Межигір'я, повідомляє НВ.
Нарешті, як визнав згодом український парламент, саме 20 лютого Росія розпочала активну фази операції з анексії Криму.
На згадку про події, що назавжди змінили країну, НВ нагадує, як розгорталася кульмінація Революції Гідності.
18−19 лютого
Станом на ранок 20 лютого Майдан пережив дві найважчі доби від початку Революції Гідності.
18 лютого силовики та «титушки» жорстоко придушили Мирний наступ — ненасильницьку акцію протесту, яка прямувала до Верховної Ради з вимогою підтримати повернення до Конституції зразка 2004 року (у ній повноваження президента були істотно обмежені). У той же день спецназ почав силовий штурм Майдану, у ході якого спалахнув Будинок профспілок, а протестуючих відтіснили у вузьке кільце всередині головної площі Києва.
Влада майже на дві доби перекрила роботу метро — вперше в історії української столиці. А 19 лютого СБУ оголосила про введення в Україні режиму антитерористичної операції — фактично проти учасників революції було вирішено кинути армію та задіяти зброю. Віктор Янукович терміново змінив начальника Генштабу: замість Володимира Замани був призначений більш лояльний президенту адмірал Юрій Ільїн.
Голова МВС Віталій Захарченко розпорядився видати правоохоронцям бойову зброю та надав право її застосовувати, хоча пізніше він відхрестився від дій Беркута. Крім того, як повідомив згодом начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, у ці дні влада озброїла також «титушок»: їм видали понад 400 одиниць автоматичної вогнепальної зброї та 90 тис. патронів.
Від рук «титушок» у ніч на 19 лютого був убитий, зокрема, журналіст В’ячеслав Веремій. До вечора тієї ж доби число загиблих перевищило 20 осіб, включаючи декількох силовиків.
20 лютого, перша половина дня
Уранці 20 лютого, після відступу силовиків, у протестувальників з’явилася можливість знову зайняти позиції, втрачені в ході протистояння попередніх днів. Беззбройні в більшості своїй активісти почали підніматися по вулиці Інститутській, прилеглій до Майдану. Однак по них було відкрито прицільний вогонь: багато хто з десятків постраждалих у «кривавий четвер» отримали важкі вогнепальні поранення шиї, голови, грудної клітини. Свої життя тут втратили близько півсотні активістів — у тому числі ті, хто намагався винести потерпілих або допомогти їм. Ще кілька десятків людей померли згодом від отриманих поранень у лікарнях. Загалом протягом 18−21 лютого в серці Києва було вбито понад 100 осіб.
20 лютого
Події на Інститутській стали останнім переломним моментом Революції Гідності, після яких режим Януковича розгубив залишки своєї підтримки. Так, вдень 20 лютого про свій перехід на бік протестувальників повідомили правоохоронці Львівської області та співробітники СБУ Закарпатської області. Крім того, цей день став початком кінця Партії регіонів — одними з перших про вихід з неї заявили тодішній керівник КМДА Володимир Макеєнко і голова Вінницької ОДА Сергій Татусяк, а в наступні кілька днів — ще десятки «регіоналів».
20 лютого, вечір
До вечора найтрагічнішого дня Революції на екстрене засідання зібрався український парламент. Близько 22:00 20 лютого Верховна Рада прийняла постанову Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України. Документ визнав незаконними дії силових структур, заборонив використання будь-яких видів зброї і спецзасобів проти учасників акцій протесту, а також доручив Кабміну, СБУ, МВС, Міноборони і підлеглим їм силовикам «негайно припинити і не допускати в подальшому застосування сили». За постанову проголосували 236 депутатів, серед них 35 «регіоналів» та 35 позафракційних.
20 лютого
Саме в цей день Росія розпочала спецоперацію з анексії Криму. 20 лютого було зафіксовано перші випадки незаконного перетину збройними силами РФ кордону України в районі Керченської протоки. Крім того, відбулися і перші епізоди блокування українських військових частин в Криму «зеленими чоловічками» — російськими військовими без розпізнавальних знаків. Ці факти зафіксовані в постанові українського парламенту (№ 2332, Відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання його наслідків), яку Рада ухвалила 21 квітня 2015 року.
21 лютого
До Києва приїхали дипломати Польщі, Німеччини та Франції, які разом з лідерами української опозиції 20 лютого розпочали багатогодинні переговори з президентом Віктором Януковичем. Їхнім підсумком стала угода, укладена 21 лютого — свої підписи під нею, окрім Януковича, поставили Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок, Віталій Кличко, а свідками виступили голови МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, Польщі Радослав Сікорський і представник МЗС Франції Ерік Фурньє. Російський омбудсмен Володимир Лукін, який брав участь в переговорах, підписувати документ відмовився.
Угода передбачала, що протягом найближчих 48 годин необхідно відновити дію Конституції в редакції 2004 року і сформувати новий коаліційний уряд; до вересня 2014 року — провести конституційну реформу; не пізніше грудня 2014-го — провести позачергові президентські вибори, причому в рамках нового виборчого законодавства і з новим складом ЦВК. Документ також передбачав розслідування трагедії на Майдані під наглядом Ради Європи, а влада і опозиція обіцяли відмовитися від силових дій.
21 лютого, вечір
Під кінець п’ятниці, 21 лютого, Майдан прощався з героями Небесної сотні. Представники об'єднаної опозиції зі сцени розповіли учасникам протесту про угоду, досягнуту із президентом. Однак їхні промови перервав 26-річний сотник Володимир Парасюк: він дістався до мікрофона та заявив, що після всіх подій Революції Гідності домовлятися з Януковичем неприпустимо. Парасюк озвучив короткий ультиматум: «Ніякий Янукович не буде цілий рік президентом. […] 77 осіб поклали [пострілами] в голову, а вони домовляються! Якщо завтра до 10:00 ви не виступите із заявою, що Янукович повинен піти у відставку, моя сотня піде на штурм зі зброєю, я вам клянуся», — звернувся він до опозиційних політиків. Десятки тисяч людей, які зібралися в той момент на Майдані і передавали з рук до рук труни із тілами загиблих, зустріли промову Парасюка овацією.
Ніч на 22 лютого
Ранок 22 лютого приніс несподівану звістку: президента в Києві немає. Як з’ясувалося згодом, починаючи з 19 лютого в президентській резиденції Межигір'я вели підготовку до втечі Януковича. Три доби там збирали та вивозили антикваріат і цінності, що згодом підтвердили записи камер відеоспостереження. У ніч на 22 лютого Янукович залишив Межигір'я, а відправка вантажних автомобілів з його маєтку завершилася приблизно до четвертої ранку. Як заявив пізніше президент РФ Володимир Путін, вже через дві доби Януковича «евакуювали» до Росії.
22 лютого
У цей день 328 народних депутатів підтримали постанову Верховної Ради про самоусунення Віктора Януковича з посади президента України. Парламент призначив позачергові вибори президента на 25 травня 2014 року.
Крім того, Рада повернула чинність Конституції 2004 року; підтримала законопроект про декріміналізізацію статті, за якою була засуджена Юлія Тимошенко (що дало змогу звільнити її з Качанівської колонії). У відставку був відправлений в. о. міністра внутрішніх справ Віталій Захарченко.
Голова парламенту Володимир Рибак подав у відставку, новим спікером було обрано Олександра Турчинова.