Фантасмагоричний початок «Мельпомени Таврії»

Театральна програма "Мельпомени Таврії", яка стартувала 3 вересня, розпочалася феєрично. Хоча глядач, мабуть, вирішив, що похмура гоголівська "Шинель" не пасує до святкового настрою першого фестивального дня - наявність вільних місць відверто дивувала, адже київський Молодий театр є одним з улюбленців херсонських глядачів. Але сумна історія про маленьку людину виявилась яскравою, видовищною та захопливою, а акторська гра просто підкорила.

Режисер вистави Андрій Білоус органічно поєднав моновиставу та... мюзикл. Так поєднав, що навіть противники осучаснення класики готові зняти капелюха. Вийшла яскрава фантасмагорія, яка змушує шукати у знайомому сюжеті нові сенси.

Режисер вистави "Шинель", він же директор – художній керівник Київського національного академічного Молодого театру, заслужений діяч мистецтв України Андрій Білоус

- Пане Андрію, це ваша суперечка з класикою?

- Навпаки, мені здається, ми даємо нове життя класиці, бо ми свідомо залишили максимально авторського тексту і просто знайшли еквівалент трактування сьогоднішньої "Шинелі". Нам здається, що це може бути цікаво. Якби Гоголь сьогодні жив, я думаю, йому би сподобалось.

- Звідки ідея такого дивного поєднання жанрів?

- Я подивився майже всі фільми, вистави, мультфільми за "Шинеллю", і вони мені здалися такими нудними в порівнянні з тим, що написав Гоголь! І я шукав, як зробити так, щоб це було не нудно, щоб глядач дивився із задоволенням, розуміючи ті смисли, які закладав автор. Це для мене було першим завданням, і я намагався саме його втілити.

- Головну роль раніше грав інший актор?

- У першому складі грав Станіслав Боклан, з ним випускалася вистава. Понад рік тому він пішов з театру, і замість нього грає інший актор, Борис Орлов, він же і художник цієї вистави. Це інше прочитання, нічим не гірше, а можливо, в деяких моментах краще, ніж було зі Станіславом Бокланом.

- Інший виконавець вніс нові сенси?

- Звичайно — інші акценти, інша енергетика, інші смисли з’являються. Усе по-іншому працює, але цілісно вистава не змінилась.

- Постановка має успіх?

- У Києві заходить просто "на ура". Це одна з найаншлаговіших і найпотужніших вистав у нашому театрі.

- Що для вас участь у фестивалі "Мельпомена Таврії"?

- Для нас це ковток свіжого повітря, маємо змогу виїхати, показати себе іншим людям. Це емоційний  струс, це випробування для колективу, тому що приїхати і за декілька годин приготувати майданчик, який  готували місяцями — у технічному плані  дуже складно. І інший глядач. Театр, як би там хто не хотів, —  дуже місцевий вид мистецтва. Те, що проходить в Києві, не проходить в Харкові чи в Херсоні — і навпаки. Ми можемо взяти будь-яку виставу найкращого німецького театру, привезти сюди, і вона нашим глядачами може бути абсолютно не сприйнята, тому що менталітет інший, свідомість інша, традиції театральні абсолютно інші, і тому так цінно для нас побачити, чи ми зрозумілі херсонцям, чи ми дихаємо з ними одним повітрям театральним, чи все так само у нас, як і у них.

- Але ж херсонський глядач для вас уже не чужий...

- Я дуже вдячний організаторам фестивалю за те, що ми маємо змогу практично кожен рік бути в Херсоні і показувати наші прем’єрні, нові вистави. Для нас цей фестиваль рідний вже, ми майже щороку тут, і херсонці бачили найкращі вистави Молодого театру, які йдуть у Києві останні 23 роки.

Сподіваємося,  ця традиція буде незмінною, а фестиваль так само  радуватиме глядача кожною виставою.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі.

На головному фото: Сцена з вистави "Шинель" за М.Гоголем Київського національного академічного Молодого театру. Усі фото Ігоря Бойченка