Емма Антонюк перепросила за свої слова про переселенців

Блогерка Емма Антонюк  перепросила за свої слова про жителів сходу та внутрішньо переміщених осіб, які сказала під час розмови про проєкт із відновлення бібліотек на деокупованих і прифронтових територіях.

Антонюк просила вибачення за сказане в подкасті Сергія Притули й Антона Тимошенка, передає “Детектор медіа.

Притула запитав: “Що б в цьому тексті ви змінили чи додали для того, щоб те, що ви сказали, не трактувалося двояко?”.  

За словами блогерки, вона говорила за читачів, за “яких вони борються”, адже російська пропаганда ефективна. 

“Я була дуже емоційна і просто психанула. Потім я уявила, наприклад, якусь дівчинку з Луганська, яка виграла конкурс Петра Яцика. Або яка вчила вірші Стуса, яка в 14-му році втрачає дім, втрачає все, що їй цінно, яка переїжджає в Київ і, не дай бог, наривається на якісь оголошення, що “донбасскім” не здаємо квартиру. Якій її українська ідентичність далася значно дорожче, ніж мені моя. Яка натикається на мою фразу про “російськомовну щелепу”. Як вона має почуватися в цей момент?  Але коли уявила, як мої слова могли зачепити людей зі сходу, які боролися за українську ідентичність, я зрозуміла, що таке кліше не можна відтворювати”, — відповіла Емма Антонюк.

Вона наголосила, що її фраза про “російськомовну щелепу” була вирвана з контексту, але визнає: навіть у такій формі вона могла завдати болю “тим людям, які переживали досвід, який вона ніколи в житті не зможе уявити”.

Що передувало?

Емма до себе на ютуб-канал запросила культурологиню Маріам Найєм, щоб та взяла в неї інтерв’ю. Воно вийшло 19 квітня 2026 року. Наприкінці цієї розмови Антонюк сказала те, що образило неймовірну кількість жителів сходу та ВПО. Вона почала розповідати про свою спільну ініціативу з "Книгарнею Є", яка називається "Різниця Є".

Проєкт передбачає передачу українських книжок у бібліотеки на звільнених і прифронтових територіях, де раніше списали російські фонди.

Під час інтерв’ю вона розповіла, що в таких бібліотеках люди, зокрема переселенці, можуть отримувати гуманітарну допомогу, а разом із нею – доступ до нових українських книжок. За її словами, частина людей раніше не читала українською і вперше знайомиться з літературою, зокрема з романом «Тигролови».

Саме формулювання, якими Антонюк описала цих людей, викликали обурення. Частина користувачів соцмереж, зокрема жителі сходу та ВПО, сприйняли їх як образливі та такі, що поширюють стереотипи про зросійщених українців.

У відповідь на критику Антонюк записала відео, де звинуватила опонентів у тому, що вони раніше не підтримували її культурні ініціативи. Вона також заявила, що проєкт із поповнення бібліотек може бути скасований.

Після цього хвиля обурення лише посилилася. Користувачі соцмереж розкритикували як початкові висловлювання, так і реакцію на зауваження.

Тема виявилася чутливою, адже йдеться про людей із прифронтових і окупованих територій, а також тих, хто був змушений залишити свої домівки через війну.

Як тоді на ситуацію відреагували жителі Херсонщини?

На ситуацію відреагували й жителі Херсонщини. У соцмережах вони пишуть, що обурені такими узагальненнями, адже українську літературу, зокрема «Тигролови», читали ще у школі.

Дехто зазначає, що навіть під час окупації вивозив українські книжки з собою, а інші нагадують, що в регіоні завжди були й українськомовні родини, і інтерес до української культури.

• Херсонська область однією з перших опинилася під російською окупацією на початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Російські війська швидко зайняли значну частину регіону разом із Херсоном.
• У листопаді того ж року українські сили звільнили обласний центр, однак лівобережжя області досі залишається під окупацією.
• Через бойові дії, обстріли та руйнування багато населених пунктів постраждали, а частина жителів була змушена виїхати й отримала статус внутрішньо переміщених осіб.
• Значна частина Херсонської області досі перебуває під російською окупацією — близько 72% території регіону.