Наприкінці квітня Публічне акціонерне товариство «Укргідроенерго» опублікувало повідомлення про планову діяльність з оцінки впливу на довкілля при будівництві Каховської ГЕС-2. До 14 травня усі зацікавлені організації і громадяни мали подати свої зауваження та пропозиції.
До обласного департаменту екології та природних ресурсів у цей термін надійшли листи від Національного природного парку «Нижньодніпровський», екологічної організації «МАМА-86-Нова Каховка», Новокаховського товариства охорони культурної спадщини та Національного екологічного центру України.
NovaKahovka.City аналізує зауваження, ризики і пропозиції, викладені в цих листах.
Виконуючий обов’язки директора НПП «Нижньодніпровський» Олексій Чачібая просить врахувати можливу шкоду від будівництва ГЕС-2 тваринному і рослинному світу. Зокрема, експлуатація станції може негативно вплинути на 17 раритетних видів рослин з Червоної книги України та 18 видів рослин, внесених до Червоного списку області. Крім того, слід обрахувати вплив на 12 угруповань рослин із Зеленої книги України: рдесника сарматського, плавуна щитолистого, стрілолиста та інших.
На думку фахівця, будівництво нових дамб та гребель на Дніпрі може привести до зменшення біорізноманіття. До того ж, територія парку включена до об’єктів Смарагдової мережі Європи, а це зобов’язує зберігати природню флору і фауну.
«Зміна рівня води призведе до затоплення острова Козацького, перетворить його на плавневу екосистему, – сказано у листі. – Відповідно парк не зможе впровадити рекреаційну діяльність запланованого регіонального туристичного, патріотично-виховного проекту «Остання Січ України».
Голова організації «МАМА-86» Таїсія Козак звертає увагу на те, що зменшення кількості опадів через зміну клімату може зумовити обміління русел Дніпра та Каховського водосховища. Через це виникає ризик нестачі води для господарських потреб населення і промисловості, зрошення та відтворення рибних запасів.
На її думку, активні дії по спорудженню станції можуть погіршити якість річної води та підземних вод. Адже Каховське море вже давно є сховищем різних забруднень, які осіли на дно.
Голова Новокаховського товариства охорони культурної спадщини Тетяна Євсеєва стурбована, насамперед, долею відомої вежі литовського князя Вітовта, розташованою у селі Веселому Бериславського району. Адже ця пам’ятка потрапляє у район проведення робіт по спорудженню ГЕС-2. На її думку, три альтернативні варіанти розміщення каналу, представлені «Укргідроенерго», взагалі не можна розглядати. А прийняте теріторіальне розміщення майбутньої станції змінює ланшафт навколо пам’ятки національного значення. Практично уся рослинність вздовж берега буде знесена. Видовий зв’язок з Дніпром буде розірваний, бо з’являться бетонні конструкції греблі та інші гідротехнічні споруди. При експлуатації ГЕС-2 доступ до води буде заборонений.
Також експерт звертає увагу на те, що план будівництва не узгоджений з Міністертвом культури, як того вимагає закон «Про охорону культурної спадщини». Розміщення башти посеред будівництва призведе до погіршення стану вежі. Адже там працюватимуть механізми й машини, підніматиметься пил, територія захаращуватиметься будівельними відходами.
Нині правий берег Дніпра в нижньому б’єфі дренує воду водосховища так званими «водоспадами у степах Херсонщини» – так «плаче» весь берег, вказує архітектор. Відповідно руйнується несуча кора ґрунту під будівлями та спорудами селища Козацького, маєтком князя Трубецького. Потоки води настільки могутні, що пробили рукава та карсті в кам’яні породі схилів. Однак заходи по попередження вимивання ґрунту основних порід у проекті не передбачені. Навпаки – русло нового каналу наблизиться до селища. Це може призвести до екологічного лиха.
Найбільш нищівну критику проекту будівництва Каховської ГЕС-2 містять висновки Національного екологічного центру України. Вони викладені на 5 аркушах. Насамперед, експерти вказують, що позиція місцевих громад на громадських слухання у Веселому, Козацькому і Новій Каховці була неоднозначною. Чимало громадян не підтримали цей проект, про що свідчать публікації в місцевій пресі.
До того ж, Каховське море є чи не найбільш критичним з огляду на екологічний стан серед каскаду дніпровських водосховищ. Науковці пропонують знизити його підпірний рівень, аби зменшити площу затоплених земель. Тому розвиток Каховського гідровузла недоречний. Продовження терміну зарегулювання Дніпра несе негативні впливи, пов’язані із затопленням родючих земель, підтопленням територій, абразією берегів, погіршенням якості поверхневих вод тощо. Реалізація проекту може призвести до підтоплення будинків, розташований уздовж берега, затоплення пляжів у Новій Каховці та прибережної зони, дренажної системи.
Експерти також вказують на інші прогалини проекту щодо впливу на соціально-економічні умови, природнє середовище, історико-культурно спадщину тощо. «Загалом вважається недоцільним впровадження подібних проектів», – роблять вони висновок.
Повний текст зауважень і пропозицій до проекту будівництва Каховської ГЕС-2 можна переглянути за посиланням.
Нагадаємо, 10 березня 2017 року Кабінет міністрів схвалив техніко-економічне обґрунтування будівництва Каховської ГЕС-2 вартістю 13,47 млрд грн. У пояснювальній записці до проекту урядового рішення Міненергетики та вугільної промисловості вказало, що будівництво нової гідроелектростанції буде фінансуватися за рахунок тарифу на виробництво електроенергії ПАТ «Укргідроенерго», власних коштів підприємства, а також кредитів під держгарантії на умовах співфінансування з Європейським банком реконструкції та розвитку та з Європейським інвестиційним банком. Орієнтовно, сума кредитів складе понад 12 млрд. гривень.
ПАТ «Укргідроенерго» має намір почати будівництво Каховської ГЕС-2 у кінці 2019 року. Тривалість будівництва – 72 місяці. Технічними характеристиками загальна потужність Каховської ГЕС-2 передбачена на рівні 250 МВт, що складає 1,25% від загальної потужності працюючих електростанцій в Україні. Загалом обсяг виробництва електроенергії на цій ГЕС складе 44 млн кВт/г в рік, це лише 0,3% від виробництва електроенергії в Україні в 2016 році.