Динамо – Брюгге: браво за душевну гру, шок від провалів, вбивчі заміни – трилер з 6 голів і 2 вилучень на прощання з ЛЧ

Динамо зіграло внічию з Брюгге (3:3) в Києві у 3-му раунді кваліфікації ЛЧ 2019/20.

Матч, як і онлайн-трансляція Динамо Київ – Брюгге на "Футбол 24", стартував о 20:30 за київським часом. У першій зустрічі в Бельгії господарі перемогли 1:0, відтак киянам потрібно було забивати 2 голи і не пропустити жодного, аби пройти у плей-офф кваліфікації ЛЧ 2019/20. Подібне ставалось з українським клубом у 50% випадків до того. У першій грі кияни з завданням забити виїзний гол не впоралися – єдиний їхній удар у площину воріт за весь поєдинок в активі Бєсєдіна.

Тим часом на вихідних Брюгге здобув 4-у поспіль перемогу в офіційних матчах старту сезону – за цей час підопічні Клемана дозволили суперникам забити лише 1 м'яч (різниця 12:1). Водночас Динамо вдруге за тиждень поступилось. Команда Хацкевича програла в рідних стінах головному конкурентові в боротьбі за чемпіонство УПЛ – Шахтар виявився сильнішим 2:1 і пішов у 3-очковий відрив.

Про головні проблеми киян – форма лідерів атаки (Циганков, Соль і Вербіч не можуть знайти свою гру) плюс складнощі з переходом і просуванням в атаку – забули вже на старті гри. Буяльський уже на 5-й хвилині зрівнює рахунок протистояння. Віталій почав атаку на чужій половині, підібравши мяч, Андрієвський і Вербіч класно продовжили на Миколенка, який найшов свого тезку на самоті. Буяльський на короткій паузі холоднокровно розібрався ударом з кількох метрів.

Вербіч ідеально розіграв комбінацію Шепелєвим і пробив з меж штрафного, отримавши пас у відповідь. Одна біда – не підлаштувався словенець під удар, тож снаряд полетів убік від воріт. Круто працює лівий фланг Динамо. Нарешті, як у минулому сезоні! Миколенко заряджає десь на межу воротарського, і Жерсон мінімально не встигає замкнути. Буяльський вигризає м'яч на половині Брюгге, але не помічає, наскільки оголився правий фанг суперника. Вербіч двома руками голосував, однак не дочекався такого потрібного пасу.

У відповідь гості забили з першого ж прицільного удару. Делі виграє верхову боротьбу в Бурди і дуже влучно пробиває після подачі капітана Вормера з кутового – Бойко не зміг потягнути. Персі Тау дозволили пройти з флангу в центр (Миколенко загубив свого опонента) і вистрілити метрів з 23-х. Тут уже Денис на висоті.

Динамо забило швидкий гол і не дозволило суперникам практично нічого створити, крім стандарту. Дуже прикро так пропускати, хоча й господарі після швидкого гола не змогло більше бодай влучити у ворота. Кияни повинні забивати двічі та не пропустити жодного гола, щоб вийти у плей-офф ЛЧ. Надскладне завдання на другі 45 хвилин, тим паче, що суперник зміг перехопити ініціативу в заключну 10-хвилинку до перерви.

Де Пена міняє Андрієвського на другий тайм, а дощ переходить у справжню зливу. Уругваєць же і створив перший момент, віддавши на хід Шепелєву. Володимир пробив, але Міньйоле досить впевнено парирував. Циганков розкручує атаку на... лівому фланзі, Вербіч обвідним ударом влучає у стійку, а Шепелєв вискакує з-за спин захисників і добиває у порожні ворота. Це 2:1, і Динамо треба ще лише один гол – у ворота Брюгге.

Соболь заробив стандарт, обійшовши на швидкості де Пену. Карлосу довелось фолити. Багато порушень з боку динамівців, посипались картки. Миколенко, Кадар і Бурда – 3 з 4-х захисників за 5 хвилин отримали по "гірчичнику". Микита ледь не доводить до інфаркту, коли "замикає" крос Вормера по своїх. На щастя, круглий пройшов повз ворота після зрізки Бурди. Де Пена привозить біля воротарського – добре, що Кадар встигає заблокувати удар Мехеле з кількох метрів.

Кендзьора на стандарті тягне за футболку Ванакена. Як же щастить киянам, що той пробив і суддя не вказав на 11-метрову позначку. Бєсєдін вийшов замість Вербіча, Бенджі не задоволений заміною, про що Хацкевич дізнався особисто. Циганков на іншому фланзі також виглядає виснажено. Бєсєдін, Бурда і Миколенко намагаються пробити в одній атаці, але виходить не дуже плідно.

Жерсон отримує пас з глибини, проходить до воріт, і пробиває, обійшовши Делі. Над поперечиною, та й судді фіксують офсайд. Мінімальний, але був. Помилка, зумовлена втомою і тиском Брюгге, на своїй половині. Тау підхопив, закинув на Окереке, а нігерієць просто не обробив м'яч, інакше бути б розстрілу. Бєсєдін втрачає м'яч, і Бурді доводиться фолити, щоб суперник не забив третій. Це друга жовта і вилучення. Просто жах. Майже відразу після цього Тау врізається в Бойка, і Денис випрошує своїми муками друге попередження для Персі. У протистоянні рахунок 2:2, нічия і за вилученнями 1:1.

Бєсєдін зробив усе ідеально на лівому фланзі, але ні Соль, ні Циганков не зуміли замкнути навіс Артема. Кадар падає, пропускаючи свого гравця, Брюгге спокійно розігрує гольову атаку. Опенда котить праворуч, а Вормер відправляє снаряд точнісінько в кутик. Динамо тепер потрібно забивати двічі, але пропускає атаки. Бойко рятує. Суддя додає 6 хвилин. Соль рикошетом від захисника забиває третій! Оце так трилер у Києві. Динамо провалюється ще раз, і Опенда реалізовує контратаку. Це кінець.

Команда Хацкевича 3-й рік поспіль опускається в Лігу Європи (напряму в груповий раунд), не доходячи до основного турніру ЛЧ. У плей-офф кваліфікації Ліги чемпіонів Брюгге зустрінеться з австрійським ЛАСКом, який несподівано впевнено розправився зі швейцарським Базелем, що перед тим вибив ПСВ.

Подібного душевного Динамо ми давно не бачили, але так треба було грати ще в Брюгге

Після таких матчів, знаєте, не має бути соромно. Команда вклала всю душу в цей матч, а бажання і характеру вистачило б на все коло УПЛ. Показали, що все то вони можуть, якщо дуже захочуть і тренери сприятимуть. І в пас, і вперед, і у відборі (за винятком авантрюрного фіналу, коли вже панував хаос). Динамо реально завелось з перших хвилин, зуміло перезарядити батарейки в перерві, забило по швидкому голу в кожному з таймів. Боролося навіть тоді, коли на 2 м'ячі залишалось менше 6-и хвилин. Та головна проблема в тому, що потрібно забивати ці голи на виїзді або хоча б добивати суперника ще і ще, коли він пливе.

Натомість спочатку безцінний час у Брюгге змарнували, а нині після того, як виходили вперед, кудись зникали. Цього і не вистачило для проходу далі. Динамо мало грати так відчайдушно та агресивно ще в гостях. Замість цього за недоброю традицією завалили гру в атаці, щоб героїчно виправляти усе вдома. За крутий сюжет і бійцівські якості, звісно, дякуємо, але 3 роки поспіль без Ліги чемпіонів – це безнадійно сумно.

Не вийшло, хоча ніхто не здивувався. Ану спробуйте пригадати, коли команда під орудою Хацкевича створювала камбеки у двоматчевому протистоянні? Після нічиєї, бажано результативної, вдавалося пролізати далі, але поразки ставали вироком. Просто класичне Динамо останніх років. Воно вміє витискати максимум в одній грі, але не творити диво за слідами втраченого.

Хацкевич приємно дивує на початку, однак потім пішли дивні рішення

Андрієвський і Шепелєв – це вже значно краще, ніж Сидорчук і Гармаш, для організації гри в пас, коли потрібно забивати, атакувати позиційно, грати тонше, ніж просто закиданнями навмання уперед. Олександр взяв участь у гольовій атаці. І хоча після того відчув серйозні проблеми під тиском хавбеків, а в одному випадку ледь не привіз неприємності, загалом сподобався в контролі. Притому, що в його зоні відповідальності було завжди гаряче через активний лівий фланг бельгійців. Шепелєв забив дебютний єврокубковий гол, вів гру в центрі поля, непогано відбирав, загострював. Хтозна, якби Володимир зіграв у Брюгге, може б, і не програли з таким незручним рахунком, а значить, і пройшли б далі.

Десь поряд розцвів Буяльський. Шкода тільки, що Віталія в атаці, як і всю команду, вистачало на не надто довгі стартові відрізки кожного з таймів, хоча тут не лише його проблема. Зрештою, саме він почав стартову гольову атаку, класно розібравшись в оточенні 3-х суперників і створивши розрив на порожньому місці. Намагався грати нестандартно і багато відпрацьовував у захисті. До переходу в глибину, викликаного ранньою заміною Андрієвського ще в перерві, Буяльський виглядав значно цікавіше.

Склалось враження, що глобальні проблеми почались із замінами Хацкевича. Звісно, треба було ризикувати, але ні де Пена, ні Бєсєдін не вразили. Артем відверто розчарував, а структуру гри було порушено і віддано на відкуп фортуні. Ну ок, Карлос хоча б корнер заробив, а потім націлено подав, після чого Соль змусив суперника забити автогол, вигравши верхову боротьбу. Утім, вихід Франа замість Шепелєва загалом став повною авантюрою. Саме в цей час, останні 10 з лишком хвилин, Брюгге забив двічі з гри, чого не зумів зробити за майже 2 повні матчі.

Можливо, варто було замінити того ж Циганкова? Те, що Віктор наївся та й загалом наразі сам не свій, було видно задовго до того. Хацкевич вирішив, що в проблемах на фланзі, де феєрили Мата, Вормер і Тау винен саме Вербіч – один з найгостріших на полі в Динамо начебто вже не тягнув. При цьому на полі залишався Жерсон, який не дуже вміло відкривався, а коли отримував м'яч, намагався зробити все сам – ну, поки не розуміє людина, яка тиждень у команді, партнерів. Якщо Хацкевич мріяв, що 5 атакувальних гравців задавлять Брюгге кількісно, то реальність виявилась болючим ударом і уроком – все лише остаточно завалилось.

Хто класніший, той і побореться за Лігу чемпіонів, хоча різниця не космічна

У Брюгге, звісно, ще той жах у захисті, можуть дати фору кожному. Миколенко з Вербічем декілька разів смачно проривали правий фланг, до центру також виникали питання (Шепелєв добивав ледь не пішки, поки Соболь і компанія кіно дивились). Однак те, як команда Клемана реагувала на пропущені, це просто браво. Зрештою, вони навіть елементарно більше та якісніше стріляли. Спочатку витиснули максимум з порожнього місця, знову забивши зі стандарту гол у роздягальню.

А при 2:1 настільки вирівняли гру, що можливий успіх Динамо видавався якимсь казковим дивом. Ніби й потрібно було для цього зробити один вирішальний крочок, але як? Адже моментів практично не створювали, а суперник почав змушувати гравців атаки відпрацьовувати в обороні. Так-так, замість того, щоб захищатися, терпіти та відстоювати прохідну поразку 1:2 (як, з великою імовірністю вчинило б це Динамо), Брюгге йшов уперед і саджав усю оборону киян на картки.

Клеман гнув свою лінію і був вбивчим у контрах, показуючи киянам, як це робиться у здорової людини, а не курця. Безжальний Вормер довів, чому саме він є капітаном. Подав з кутового ідеально на голову і забив другий класним ударом метрів з 15-и. Заміни Клемана зробили свою вбивчу справу, на відміну від візаві. Д'ятта додав надійності ліворуч, заробивши червону для Бурди, а перед тим, мов стоячих, пройшов Бєсєдіна та Кендзьору. Опенда за 14 хвилин на полі віддав асист і сам поставив крапку.

Кендзьора, Кадар, Бурда і "джокери" Хацкевича – трагікомедія помилок

Бурда дає забити з-під себе, мабуть, переломний перший гол бельгійців, а згодом ламає рештки командного механізму своїм підкатом на другу жовту, хоча здавалось, що і не мав кращої альтернативи. Кадар, який не один раз підчищав за партнерами і рятував команду, чогось падає на газон перед штрафним, випускаючи свого гравця у другому пропущеному голі, після чого Буяльського, Миколенка і Бойка вже кинули на розтерзання.

Кендзьора біжить стрімголов у захист на передостанній хвилині, після чого просто зупиняється, не дивлячись ні на можливість створити штучне положення поза грою, ні за своїм опонентом. Томаш навіть не усвідомлює, що просто легалізує становище Опенди. Миколенко залишав джокера гостей в офсайді, і лише позиційна помилка поляка дала тому забити без порушення правил.

Ну, а Бєсєдін і де Пена, яких Хацкевич випустив першочергово, також привезли. Артем тягне м'яч у центр і обрізає Шепелєва та інших партнерів. Бельгійці майстерно розвертаються контратаку, в якій спроби відбору Бєсєдіна виглядають просто по-дитячому. Епізод завершується авральним підкатом Бурди на червону картку.

Два дерев'яні відскоки де Пени привели до одного взяття воріт. Спершу Карлоса виручив Кадар, але на 90+5-й не допоміг уже ніхто. Жахливий прийом і не кращий пас у центрі поля, подарунок супернику, після чого вже "відзначився" Кендзьора. Знаєте, як почалася та атака? Поблизу штрафного Брюгге м'яч двічі відскочив від... Бєсєдіна та де Пени, немов від стіни у пінболі. Завіса.