З 1 вересня в усіх школах запровадили нову програму навчання. Амбітна мета: виховати “інакше” покоління українців. Ми поспілкувалися з учителями та батьками цьогорічних першачків і з’ясували, які питання найбільше хвилюють їх після перших двох місяців роботи.
А радниця міністра освіти Оксана Макаренко розставила всі крапки над “і” та розповіла про перші кроки реформи.
Для учнів. Школярі мають багато групових завдань, а також практикують ранкові обговорення у колах. Тож діти зближуються і не бояться один одного – у таких умовах знання засвоюються легко і, зокрема, учні вчаться спілкуватися та мислити критично. Діти будуть навчатися 12 років, останні три – за профілем.
Для вчителів. Учителі отримали більше свободи у виборі методик викладання та кількості годин, приділених тій чи іншій темі. Так, якщо діти не до кінця засвоїли матеріал, можна виділити більше годин для занять. Є і можливість щось пройти швидше, якщо учні все засвоїли.
Результати пілотних шкіл. В Україні 100 шкіл запровадили НУШ ще у 2017 році. Опитування вчителів і батьків першокласників показали, що діти, які закінчили перший клас за новою програмою, не лише опанували всі потрібні знання, але і мали кращий психологічний стан та більш дружні стосунки з однокласниками.
Для шестирічних дітей природно навчатися через гру. Матеріал сприймається, коли дитина активно бере участь у навчальному процесі, коли їй цікаво. У початковій школі особливо важко добитися дисципліни: дітям неприродньо сидіти 35 хвилин, не рухаючись та не розмовляючи. Тому зараз школярі переходять від однієї активності до іншої під час уроку: послухали вчителя, а потім розбилися на групи і почали працювати з проектами.
У сучасному світі самі знання, які передає вчитель, не такі вже й важливі. Основне – як їх застосувати на практиці. Не можна цього навчитися, лише дивлячись у потилицю сусіда і в очі вчителю. Для цього потрібно більше: десь помилитися, десь посперечатися, десь зробити спільний проект і презентувати його.
Цього року виділили мільярд гривень на закупівлю обладнання для перших класів. Територіальні громади також мали додати частку своїх грошей до бюджетних, від 5 до 20% (від їх частки залежить якість закупленого обладнання). Батькам не потрібно нічого купувати взагалі. Якщо у школі вимагають здати гроші на умовні "штори" – потрібно писати скаргу у районне управління освіти і можна додатково у правоохоронні органи. Будь-яка допомога з боку батьків має бути добровільною.
Якщо ви не отримали нових парт чи дидактичних матеріалів, а у вчителя перших класів немає комп’ютера, принтера чи проектора, потрібно подати запит до районного управління освіти і запитати, коли буде обладнання.
За інформацією МОН, до кінця листопада усі школи мають бути оснащені повністю. Наразі ж понад 20% виділених державою грошей не використані.
Оксана Макаренко зазначає, що в принципі батькам готувати дитину до школи потрібно, але навчити писати та читати – робота вчителя. Вдома можна разом малювати, щоб діти вміли правильно тримати руку. Також важливо читати казки, таким чином спонукаючи дитину вивчати букви та читати самостійно.
У першому класі точно не можна задавати домашніх завдань, з другого – уже визначені нормативи, скільки часу має займати виконання роботи вдома. Якщо вчитель, незважаючи на це, продовжує задавати завдання додому, варто спочатку поговорити з ним особисто та директором. Якщо це ситуацію не вирішило – надсилайте звернення у районне управління освіти. Система реагує саме на письмові скарги батьків.
Оцінювання є і зараз – вербальне. Раніше вчитель мав владу покарати – оцінкою чи червоною ручкою. Однак дітей не можна лякати помилками. Помилки - це досвід, який вчить їх ставати кращими, працювати над собою. Якби Едісон боявся помилятися, ми б ніколи не мали електричної лампочки. А він зробив тисячу помилок, поки працював над її розробкою.
Зараз запроваджено свідоцтво досягнень учня, що містить не лише цифри (оцінки), а й близько 50 параметрів, наприклад, як дитина вміє задавати питання чи вирішувати конфлікти. Це – вичерпна характеристика того, як людина зростає над собою, а не просто дані для порівняння її з іншими.
Ідея кола полягає у тому, щоб кожна дитина могла висловитися. Коли у класі мало учнів - це не проблема. Але коли школярів багато – це справді може тривати занадто довго. Можна обмежити час спілкування та кількість дітей, які висловлюються у певний день. Наприклад, діти можуть кидати один одному м’ячик і, хто зловив, той висловлюється. Або застосувати інший ігровий метод.
Однак, якщо вчитель відчуває, що у певний день потрібно виділити цілий урок на "коло" – це допустимо. Наприклад, діти їздили на екскурсію і у всіх багато вражень – про це треба поговорити. Під час цієї гри діти навчаються спілкуванню, що теж важливо.
В Україні близько половини з усіх шкіл мають менше 15 учнів у класах. Інформація про те, що таким школам прийнято рішення не виділяти обладнання – неправдива абсолютно. Необхідне забезпечення (меблі, дидактичні матеріали, принтери тощо) було розраховане на кожного першокласника, а не окремо на школи. Якщо щось не закуплено – це виключно провина місцевої влади.
Облаштування простору – частина нової української школи. Справді, організувати простір у класі - завдання вчителя та директора: постелити килимок, розставити мобільні парти тощо.
У класах має бути вісім осередків (орієнтовний перелік того, як їх облаштовувати, є у рекомендаціях ІМЗО). Однак не варто робити з цього проблему. Наприклад, якщо це зона пізнання – не обов’язково влаштовувати там цілу бібліотеку, можна просто покласти невеликі книжки для читання, щоб дитина могла погортати їх на перерві. А в куточку усамітнення може стояти лише крісло чи стільчик.
У кожному інклюзивному класі має бути помічник вчителя. Це – право, гарантоване законом. Для того, щоб відкрили такий клас, потрібно подати відомості до директора про дитину з особливими освітніми потребами. Її батьки можуть звернутися в інклюзивно-ресурсний центр щодо розробки індивідуальної програми навчання. Тоді дитина навчається разом з іншими, а вчителеві виділяють помічника.
Наразі відомо, що в НУШ відкрито 5033 інклюзивних класи, з них – у 3732 працюють асистенти вчителів.