Питна вода відповідає нормам, річкова – забруднена.
Про те, як на Херсонщині ведеться контроль за якістю води, Медіаплатформі «Вгору» розповіла керівниця Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації Ольга Філіна.
Цю справу, особливо важливу зараз, коли велика вода принесла великі проблеми, тримають на контролі декілька акредитованих організацій, у кожної з яких є своя компетенція і свої лабораторії.
«Вони беруть проби щодня, доповідають про результати Штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру державного рівня, пов'язаної з підривом греблі Каховської ГЕС, а потім обласна військова адміністрація розміщує ці результати на своєму сайті».
Щоденно проби зі свердловин питної води бере Державна установа «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб» Міністерства охорони здоров'я. Підрозділи Держекоінспекції та Держпродспоживслужби беруть проби поверхневих джерел – Дніпра, Інгульця, Кошової та інших річок Херсонщини, крім того, ці організації беруть проби ґрунту та атмосферного повітря. Кожна служба має затверджені точки та графік забору проб, і місця їхніх досліджень не перетинаються.
«Якщо трапляються нестандартні ситуації, фахівці виїжджають за цими ситуаціями. А після підриву греблі Каховської ГЕС кількість таких точок дослідження набагато збільшилася», – розповідає екологиня.
Кожна лабораторія працює за своїми методиками. Показників, за якими проводиться аналіз, у кожній більше ніж 10 — хлориди, нітрати, сульфати, нафтопродукти, сухий залишок. У санепідслужбі й Лабораторному центрі додатково до хімічних показників проводять аналіз бактеріологічних показників, колі-індексу (кількісний показник фекального забруднення).
За останніми дослідженнями, йде інформація про перевищення в Дніпрі вмісту заліза та завислих речовин. Усе це результат великої течії, яка змивала все на своєму шляху: мул, бруд, осад, землю (всі ці забруднення, які перетворюють прозору воду на каламутну, і ховаються за терміном «завислі речовини»), а також іржа (звідси й надлишок заліза).
Згідно з лабораторними дослідженнями, питна вода, яка подається до водопровідної мережі в Херсоні, безпечна для вживання. Але є винятки: зараз йде хлорування води в мікрорайоні «Коробел», і до окремого сповіщення вживати воду для пиття не можна. Окремий випадок – район вулиці Чайковського, де були затоплені вигрібні ями.
«Фекалії та стічні води потрапили на ґрунти й назовні, — констатує Ольга Філіна. – Якщо в херсонців є на особистих ділянках у тому районі свердловини, то треба утриматися від використання тієї питної води».
Якщо з хімічним складом води все зрозуміло, ця інформація широко висвітлюється, то знайти результати аналізу бактеріологічних показників дещо складніше. 13 червня начальник відділу держеконагляду земельних ресурсів Державної екологічної інспекції України Олег Павленко повідомляв, що на Херсонщині у воді знайшли холерну та кишкову палички, що ризик виникнення захворювань є, але наразі все в нормі. Після цього інформації про збудників цих хвороб у нашій області не надходило, тож сподіваємось, що загроза минула. Водночас на Одещині вже довгий час повідомляють про холероподібні вібріони, яйця та личинки паразитів у пробах морської води й, відповідно, заборону на купання в морі. 21 червня Центр громадського здоров’я МОЗ України повідомив, що щонайменше 30% відібраних із поверхневих водойм та зон рекреації проб води у водоймах Херсонської, Одеської та Миколаївської областей не відповідають нормам, і під найбільшою небезпекою – саме Одещина.
А от у росіян традиційно «панікі нєт»: якщо вірити їхнім «офіційним даним», на окупованій Херсонщині, «біологічні та хімічні показники води відповідають усім нормам».
Нагадуємо, що 6 червня, російські військові підірвали Каховську ГЕС. У результаті теракту було затоплено 600 км² території Херсонщини. На Херсонщині в річках Вірьовчина та Кошова зафіксовані нафтопродукти. Працівники Херсонводоканалу продовжують ліквідовувати наслідки надзвичайної ситуації на помпових станціях водопроводу й каналізації.