Для нацменшин і державної мови слід ухвалити два окремі закони - мовознавець

Закони про державну мову і мови національних меншин слід написати окремо. Зараз у Верховній Раді працюють із трьома законопроектами.

Про це кореспонденту Gazeta.ua розповіла мовознавець, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія" Лариса Масенко.

"Ухвалення мовного законодавства - головне нинішнє завдання, - зазначила вона. - Із трьох мовних законопроектів найбільшу підтримку науковців і громадських організацій отримав законопроект "Про державну мову". Він після доопрацювання у профільному комітеті отримав назву "Про застосування української мови як державної". Його перевага, порівняно з двома іншими, полягає в тому, що він передбачає створення інституцій з контрольними функціями за виконанням мовного законодавства. Цілком виправданим є втілений у цьому законопроекті підхід до мовного планування - коли не зводяться питання мов державної і нацменшин в одному законі".

При формуванні закону "Про застосування державної мови" використаний досвід європейських країн, які мали загрозу існування державній мові.

"Добре пояснив важливість виокремлення державної мови видатний вчений-мовознавець Юрій Шевельов. Він наводив приклад Чехії, яка після Версальського миру не забрала жодних привілеїв у німців. Вони зберегли свої права, зокрема до власного університету. Це закінчилося тим, що жоден німець не боронив свою другу нібито батьківщину — Чехію. Мораль вивести неважко – про "толерантність". "Нетолерантні" балти мають значно вищі шанси побудувати цивілізовані європейські держави, ніж ми, "толерантні".

Лариса Масенко вважає, що скасувати закон Ківалова-Колесніченка допомогла активність громадськості.

"Велику роль у боротьбі зі зросійщенням України, закладеним у законі Ківалова-Колесніченка, відіграли публікації й виступи у ЗМІ правників Володимира Василенка, Сергія Головатого, письменників Юрія Винничука, Оксани Забужко, Юрія Андруховича, Тараса Прохаська. Попрацювали громадські організації "Не будь байдужим!", "И так поймут!", "Безкоштовні курси української мови", "Переходь на українську!", "Просвіта". Внесок у скасування закону КаКа зробила і група депутатів у складі 57 осіб, що звернулась до Конституційного Суду із поданням щодо його відповідності Конституції України".

"Слід відзначити суддю Конституційного суду Ігоря Сліденка та доповідачів Павла Гриценка, Тараса Марусика та Ірину Фаріон – що обґрунтували неконституційність закону Ківалова-Колесніченка. Велика заслуга у скасуванні одіозного закону Ківалова-Колесніченка віце-прем'єра В'ячеслава Кириленка. Він ще 2014 року подав законопроект "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про засади державної мовної політики". За скасування закону КаКа проголосували депутати, але його не підписав Олександр Турчинов. Через це русифікаторський закон, створений і ухвалений агентами Кремля, діяв ще чотири роки. Сьогодні треба згадати Мовний майдан - у липні 2012-го. Я поділяю думку тих політологів, котрі вважають, що Мовний майдан дав поштовх до Євромайдану. Немає сумніву в тому, що всі його учасники брали активну участь у Революції гідності. Серед загиблих Героїв Небесної сотні є активний учасник голодування під Українським домом Олександр Капінос. Треба згадати викладача Києво-Могилянської академії Олексія Курінного, співрозробника законопроекту "Про державну мову". Для нього боротьба за державність української мови стала сенсом життя, що трагічно обірвалось в автокатастрофі у вересні торік".

Лариса Масенко вважає, що для прийняття доброго мовного закону і привертання уваги до цього, потрібно проголосити 2018-й – Роком утвердження державної мови.