На початок повномасштабного вторгнення у колоніях і слідчих ізоляторах окупованих російськими військами територій перебували понад три тисячі людей. Згодом їх незаконно перевозили по окупованій території та етапували до Росії. У листопаді 2022 року правозахисні організації зафіксували масштабну депортацію до РФ ув’язнених з окупованих тоді територій Херсонської та Миколаївської областей. Загальна кількість депортованих, за попередніми оцінками, може становити близько 1800–2000 людей.
Про це розповідає видання «Ґрати» у матеріалі.
Серед депортованих був ув’язнений з Північної колонії № 90 на Херсонщині Олексій (прізвище видання не вказує на прохання співрозмовника).
«Там у нас сад навпроти зони, виходить. І пацани щось вийшли — і тут вертаються, кажуть: дивіться, пацани, танки йдуть. Тоді почали літати вертольоти їхні. Ми вийшли, позалазили на дах, стали дивитися, як їдуть танки. Вони заїжджали з боку Берислава, через ГЕС (Каховська гідроелектростанція) їхали, виходить. Під’їхали до села, і всі — танки, бронетранспортери — всі повернули дула оці, кулемети свої до нас. Вони, може, не знали, що це зона. І вертоліт теж розвернувся на висоті. Дивляться, що народу багато повилазило. А ми не боялися, нічого не робили, просто дивилися», — пригадує чоловік.
За кілька днів військові РФ зайшли в колонію та повідомили, що тепер керуватимуть установою. Згодом до них почали привозити ув’язнених з інших колоній і СІЗО. У жовтні 2022 року в'язнів перевезли до Голопристанської виправної колонії №7. Там їх тримали упродовж двох тижнів, розповів чоловік журналістам.
Потім до колонії приїхали військові на бронеавтомобілях, поділили ув'язнених на групи та почали вивозити. Олексія у складі групи з 250 чоловіків повезли до Армянська, а за дві години переправили до СІЗО № 2 у Сімферополі в окупованому Криму.
У Сімферополі усіх, хто виходив з автозаків, били охоронці. Олексій розповів журналістам «Ґрат», що його били по ногах і попереку.
Згодом ув'язнених перевезли з Криму до Росії. Чоловік потрапив у колонію №2 у селищі Двубратському Краснодарського краю. Там в'язнів змушували працювати, але гроші за роботу не платили.
За словами Олексія, в колонії його закликали оформити російський паспорт, залякували, пропонували долучитись до війська росіян та воювати проти України.
«Багато хто з хлопців побрали ті паспорти, лишились там. Але багато відмовились. Моя країна — це моя країна. Так, ми — покидьки своєї країни, натворили, так, але ми не зрадники. Хотіли, щоб ми позиції [українських військових] здавали. Та вони мені хату розбомбили, дітей в погріб загнали, а я — щоб на них працював?» — додав чоловік.
Олексій пробув у в’язниці в Краснодарському краї ще два роки й три місяці. Звільнився він у листопаді минулого року.
«11 листопада нас повезли в Краснодар, там ми просиділи добу, навіть менше. Ввечері нас поселили у транзитну тюрму, щось таке, а вранці повезли вже на Керч. У Керчі 45 днів я просидів», - додав він.
З окупованого Криму він виїхав на материкову територію Росії та дістався до кордону з Грузією. У Грузії поїхав до українського посольства, потім чекав, поки оформлять документи. Олексію вдалося повернутися додому.
«Правозахисники окремо наголошують на незаконному характері депортації ув’язнених з окупованих Росією регіонів у Росію: міжнародне гуманітарне право забороняє примусове переміщення цивільних, окрім випадків евакуації для їхньої ж безпеки, однак тоді держава, що проводить евакуацію, мусить забезпечити людей задовільними умовами з погляду санітарії, здоров’я, безпеки та харчування. Цього здійснено не було», наголошують журналісти.