«Чортова дюжина» суддів отримала «чорний часник»

Громадська компанія ЧЕСНО. Фільтруй Суд! проаналізувала доброчесність 27 працюючих суддів Апеляційного суду Херсонській області. Тобто, перевіряли дотримання суддями етичних норм та критерію «чесність та непідкупність».

Майже половина з них, 13 служителів Феміди, «відмітилися» у непрозорості статків, неетичної поведінці, порушенні прав та свобод. Кожного, хто порушив щонайменше один критерій доброчесності, відмічено чорним часником.

Зокрема, отримав «часнику» голова Апеляційного суду Херсонської області Олександр Коровайко. Він допустив численні випадки недекларування своїх майнових прав та доходу, приховав, що скоїв адмінпорушення.

У Громадської ради доброчесності виникли підозри,  що він приховує статки шляхом оформлення майна на родичів, зокрема: суддею задекларовано право користування квартирою146 кв. м, яку його мати придбала 28.11.2012, у 68 років. Крім того, мати у 2000 році, у 56 років, придбала квартиру, площею 65,1 кв. м у м. Сімферополь, яку у 2004 році подарувала своїй дочці. Й в тому ж 2004 році, у віці 60 років, придбала ще одну квартиру у м. Сімферополь, площею 34,8 кв. м.

А його син у 26 років придбав квартиру 95,7 кв. м у м. Одеса (відповідно до інформації з спеціалізованого веб-сайту з продажу нерухомості середня вартість квартири становить 180 000 доларів).

Крім того, голова суду у деклараціях за 2014, 2015, 2016 роки не вказав право власності на автомобіль ВАЗ 21099, а площу та вартість квартири, де мешкає, вказав меншу за фактичну.

Що стосується адмінпорушення, то у декларації доброчесності за 2017 рік суддя стверджує, що не здійснював вчинки, за які притягують до відповідальності. Проте, відповідно до інформації з його досьє, 17.02. 2017 о 15:00:00 суддею було порушено вимоги правил дорожнього руху, а саме, правил проїзду перехрестя, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заступник голови Апеляційного суду області Володимир Заіченко теж «хімічив» з деклараціями.

У декларації за 2015 суддя зазначив, ще немає грошових активів. Але наступного року задекларував наявність готівки у розмірі 370 тис грн. При цьому, суддя разом із своєю сім’єю отримали сукупний дохід за рік всього 397 249 грн. Тобто, це може свідчити про наявність невідомих джерел походження готівкових коштів, сума яких не відповідає задекларованим доходам за попередній період.

Проте найбільшим порушником виявився «звичайний» суддя Апеляційного суду Віталій Батрак. Він не відповідає одразу трьом критеріям доброчесності та професійної етики: викритий у непрозорості статків, порушенні прав та свобод, неетичної поведінки.

Так, згідно з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017, Віталій Батрак вжив алкоголь та передав право користування автівкою своєму неповнолітньому сину, який не мав посвідчення водія і права на керування транспортним засобом. Крім того, в рішенні зафіксовано, що суддя фактично повідомив неправдиві відомості в адміністративному позові.

Також допускав численні випадки недекларування прав на автівки, квартири, земельні ділянки як особисті, так й членів родини; приховував дохід від продажу майна, не вказував за скільки придбав нове майно (та якщо вказував, то за заниженою вартістю).

А під час засідання суду у резонансній справі про очільника департаменту бюджету і фінансів м. Херсону Романа Підперигори Р.С. (справа про отримання хабаря), колегія суддів, у складі якої був Віталій Батрак, безпідставно заборонила журналістам проведення зйомки судового засідання. Мотивуючи тим, що вони мають право її заборонити без явних на те причин. Засідання було відкрите, онлайн трансляцію ніхто не вів.

У порушенні прав та свобод під час того засідання також «відзначилися» два інших колеги Віталія Батрака: Ігор Красновський та Інна Літвіненко. Крім того, останню, викрито ще й на неетичної поведінці. У декларації родинних зв’язків за 2011-2015 суддя не вказала доньку, Давиденко (Литвиненко) Ірину Олександрівну, яка працювала секретарем в Апеляційному суді Херсонської області з 2011 року. У декларації за 2012-2016 донька вже зазначена. Також не вказала у декларації родинних зв’язків за 2016 рік чоловіка доньки – Давиденка Миколу Миколайовича, який працював слідчим, оперуповноваженим у Головному управлінні і Національної поліції у Херсонській області.

На неетичної поведінці викрито Наталію Коломієць.  Її свекра, начальника Херсонської міської державної лікарні ветеринарної медицини Сергія Коломійця, у листопаді 2015 року затримали за хабар. Справа слухалася в Бериславському районному суді, суддею Оленою Корсаненковою. У березні цього року свекра виправдали в зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального злочину. Основою для виправдувального вироку стало те, що розслідуванням займалися не співробітники територіальних органів, а - служби безпеки і військової прокуратури.

Втім, як виявили активісти руху «ЧЕСНО. Фільтруй Суд!», розгляд кримінального провадження перебував на особистому контролі судді судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Наталії Коломієць, тобто невістки обвинуваченого. І вона ж оказувала тиск на суддю районного суду під час розгляду справи. Прокурор заявляв про це офіціально, вимагав відвід Олени Корсаненковій. Проте відвід було відхилено, а звинуваченого - виправдано.

Також, за хабар передбачається конфіскацію майна засудженого. Відповідно до даних досьє Наталії Коломієць, її свекор, під час досудового слідства подарував своєму сину, який є чоловіком судді (Коломієць Володимир Сергійович) та дочці по 1/2 будинку, загальною площею 216,3 кв.м. Дуже ймовірно, що таким чином підсудний намагався не допустити конфіскацію його майна. А особи, які прийняли цей подарунок, фактично сприяли в його ухиленні від ймовірної відповідальності.

Вищенаведене суперечить п. 4.9 Бангалорських принципів, відповідно до яких, суддя не повинен використовувати авторитет своєї посади або дозволяти іншим використовувати його для реалізації приватних інтересів.

Ігора Калініченко викрито на непрозорості статків та неетичної поведінки. У висновку Громадської ради доброчесності йдеться про те, що суддя Калініченко допускав випадки недекларування майнових прав на майно та доходу, зокрема: не декларував право власності на будинок у м. Бериславі, площею 78 кв. м, право власності на квартиру в м. Херсоні, площею 78 кв. м, та інше.

Але що цікавіше:  за інформацією, яка міститься в досьє,  суддя 28.03 - 01.04.2015 року проходив навчання у м. Києві. Проте за вказаний період він прийняв 8 судових рішень. Тобто - суддя  вказав неправдиву інформацію про підвищення кваліфікації.

І ще шість судів «просто» приховували або приховують свої статки. Це Інна Вейтас, Лариса Воронцова, Ольга Полікарпова, Лариса Приходько, Сергій Радченко, Ольга Калініна.

Більш детальну інформацію про суддів можна дізнатися на сайті компанії у профайлах.