Наприкінці вересня Україна отримала у подарунок від США два 34-метрові патрульні катери класу «Айленд».
Президент України Петро Порошенко, який особисто прийняв ці катери у Балтиморі, випромінював оптимізм. І наголошував:
«Росія випробовує водний простір для можливого нападу з моря. Наше завдання – переконати Кремль у нашій рішучості щодо захисту берегів України».
При цьому українські експерти вже встигли оцінити, скільки мільйонів треба витратити на їх модернізацію. Й навіть те, що «Айленди», хоча і ветерани (побудовані 30 років тому), проте кращі, ніж ті, що виготовляють на вітчизняних заводах.
Та є одне «але». Так потрібні нашим Військово-Морським Силам катери досі у США. І, за прогнозами, прибудуть в Україну аж наступного року.
Чому ж ці катери досі не поповнити склад Військово-Морських Сил України, «Вголос» запитав у військових експертів Олега Жданова та Михайла Жирохова, а також керівника Українського мілітарного центру Тараса Чмута.
«Це виключно політичне рішення Президента України»
Михайло Жирохов:
Ці патрульні кораблі, які американці відповідно до програми допомоги передають своїм союзникам в усьому світі, потрібно капітально відремонтувати. Американська ж сторона поставила одну умову: цей ремонт потрібно здійснити на території США. А загальні витрати нашої держави на підготовку екіпажів, доставку в Україну та весь ремонт становитимуть приблизно 10 млн доларів.
Тарас Чмут:
Катери «Айленд» зараз перебувають на консервації. Також їх потрібно дообладнати всім тим, що зняли і демонтували, коли ставили на консервацію. Потім ці кораблі мають пройти випробування. Також для них треба підготувати екіпажі. І вже тоді доставити в Одесу. А там перевірити, чи відповідають усім тим характеристикам, які вони мали, коли виходили з Балтимора. І лише тоді ці катери можна вводити у склад Військово-Морських Сил.
Олег Жданов:
Це виключно політичне рішення Президента України. Він спочатку їх приймав три роки, а тепер не знати скільки ще треба, аби їх «перегнати» в Україну. І це виключно прерогатива українського Гаранта. Причому, на мою думку, приймав ці кораблі Президент під тиском США. У зв’язку з його візитом катери просто запропонували Порошенкові, а відмовлятися йому було незручно. От і погодився на це «торжество». А питання переправи цих катерів знову відклали у довгий ящик. І навіть факт президентського рейтингу напередодні виборів не є вирішальним для того, аби дати команду для переходу цих кораблів на наші бази в Одесу.
Михайло Жирохов:
Український флот знаходиться у дуже поганому стані. У нас практично його немає. І будь-яке судно зараз фактично посилить наш флот. Адже в Україні тільки бронекатери можуть виготовляти. Весь інший непотріб, який нам передала Росія, постійно виходить з ладу і навіть в море вийти не може. Адже всі механізми, зокрема двигуни – зношені. А цим катерам хоча й близько 30 років, та їх не порівняти з тими, що у нас є, адже ті побудовані у 60-х роках минулого століття.
До слова, у нас немає, зокрема в Азовському морі, морехідних катерів. Таких, які могли б виходити в море під час шторму і далеко від берега. Та й де-факто Україні нічим зараз відповісти Росії на її агресію. Хоча вони й не бойові, як «Гетьман Сагайдачний» чи ракетні катери, та все ж ці патрульні катери більш морехідні, ніж, до прикладу, «Гюрза». І призначені саме для дозору. Адже на цьому патрульному судні базуватиметься ще й катер-наглядач.
«Ці катери можна модернізовувати і дооснащувати озброєнням»
Тарас Чмут:
Першочергово їх направлять у Чорне море. Проте все може змінитися, і їх курс може пролягти будь-куди. Адже ці катери призначені для патрулювання економічної зони, територіальних вод, а також тих морських районів, де є певні інтереси. Вони можуть виконувати функції радіолокаційного дозору, протидиверсійної оборони, пошуку та порятунку. На них можна розміщувати загони із боротьби проти підводних диверсійних сил та засобів чи й іншого обладнання для виконання тих чи інших завдань. Також самі катери можна модернізовувати і дооснащувати озброєнням та іншими різними системами, при цьому збільшувати їхнє функціональне призначення.
Олег Жданов:
Це бойові кораблі, які створювали виключно для охорони морських кордонів держави. Технічно вони справні і боєздатні. І не потребують модернізації. Це відмовки. Адже американці передали нам ці катери разом із озброєнням. І якщо його змінювати на наше, то, можливо, потрібні будуть затрати. Але немає сенсу. Легше просто купити боєзапаси для гармат.
А для того, аби доправити ці два катери зі США в Чорне море, – на паливо, продовольство та оплату екіпажам – потрібно близько 7 млн доларів. До речі, майже стільки ж коштує виробництво катера «Гюрза» на заводі «Кузня на Рибальському». (Нещодавно цей суднобудівний завод Президент Порошенко продав політику та бізнесмену Сергієві Тігіпку, – ред.). Однак катер «Гюрза» – «річковий». І у випадку шторму на морі він може перекинутися. А «Айленди», власне, є морськими суднами, які призначені для виходу в море.
Ці катери можуть навіть зустрічати судна перед Керченським мостом. І вже звідти під охороною їх супроводжувати в Маріуполь чи Бердянськ. Також – охороняти на нашій території райони вилову риби. Бо вже ж скільки разів фіксували напади з боку берегової охорони Росії. Навіть були жертви серед наших прикордонників.
Та й Росія, котра має 30 аналогічних кораблів у Чорному морі, може у будь-який момент перегрупувати їх в Азовське море. А у нас, на жаль, аналогів немає. А ці два катери, які нам вручили, хоч і не без труднощів, досі знаходяться у США. Замість того, аби охороняти наші морські кордони.
Тарас Чмут:
Є декілька варіантів їх доозброєння. Зокрема, дообладнання комплексом протидиверсійної оборони та іншим обладнанням для виявлення підводних об’єктів та їх знищення. Також варто розглядали такий варіант, аби на них розмістити апарати для пошуку та знищення морських мін. Загалом нам потрібно багато таких катерів. І зрозуміло, що двома такими суднами ми проблему не вирішимо. Однак наш флот отримає нові можливості та розширить свій функціонал.
Михайло Жирохов:
На них варто було б встановити сучасні системи. Навіть протикорабельні ракети. А де-факто встановлюватимуть такі бойові модулі, які зараз монтують на наших бойових катерах – «Кентавр» чи «Гюрза». За мінімальними оцінками військових спеціалістів, Україні знадобилося б шість таких катерів. За максимальними – дванадцять або ще краще – вісімнадцять.
Олег Жданов:
Ці катери прекрасно озброєні. І це озброєння, яке вони мають, хороше за технічними характеристиками. Та якщо розмістити на них інше озброєння, особливо більш потужне, – це вже буде втручання у конструктив корабля. І це може досить дорого коштувати. Тому дешевше купити боєприпаси для цих гармат і ракетних установок. Додати можна хіба-що протитанкові керовані ракети з дальністю пуску 5-7 км на палубу. Одним словом, варіантів є декілька, але для початку ми повинні їх пригнати в Україну. Чому цього досі не зроблено – загадка.