Перш, ніж вести мову про підвищення вартості проїзду в маршрутках, варто було б з’ясувати, а чи взагалі щось з того залізного мотлоху, який перевозить пасажирів, можна назвати автобусами.
Не будемо торкатися їх технічного стану, його, як кажуть, видно з першого погляду. Вдамося лише до візуальних вражень, що виникають при спогляданні нашого пасажирського парку. Засмальцьовані до блиску чохли на сидіннях, заліплені рекламою вікна, зношені шини, запилені салони.
Чому ці брудні монстри використовують для перевезень людей -лишається великою загадкою. Мабуть, тому, що в Херсоні й досі немає професійної мийки для автобусів, де б до дзеркального блиску полірували металеві поверхні та вікна, чистили сидіння та підлоги. Тож водіям доводиться споліскувати своїх годувальників у калюжах, або водою з річки.