Чудовим подарунком до свят стала виставка херсонських художників, присвячена Дню Незалежності України, яка відкрилась у виставковій залі на площі Свободи ще 19 серпня.
Відкрилась тихо, без урочистостей (бо карантин), без намагання сказати якісь гучні слова — просто одна експозиція змінилася іншою. Але як перетворилася зала! Якщо попередня виставка у декого викликала моторошні відчуття (це не докір, просто спостереження і результат спілкування), то нинішня дарує гарний настрій, наповнює позитивом і не відпускає тебе.
Загалом, виставка до Дня Незалежності — одна з традиційних у Спілці художників, і готуються митці до неї заздалегідь, інколи навіть року не вистачає. І те, що останнім часом ці колективні виставки стають справжніми подіями, виходять одна краща за іншу, не може не радувати.
Ця теж бере тебе в полон, тільки-но ти потрапляєш до зали. Спочатку не можеш відвести очей від неймовірних «Валькірій» Яни Голуб’ятникової, однієї з найбільших картин на виставці. Потім дивуєшся, що автор ікони — Костянтин Терещенко, якось дуже несподівано. Далі впізнаєш акварель Світлани Білецької, але вона здається «надрукованою» - та ні, це насправді живий малюнок, але оформлений за допомогою сучасних технологій.
І так мандруєш залою, розглядаючи цю дивовижну сотню різноманітних за стилями, технікою і тематикою робіт, дивуючись, радіючи, впізнаючи руку улюблених художників і знайомлячись з новими іменами. Адже гарна традиція долучати до виставки спілки талановитих творців, які ще не є членами цієї організації, продовжується, і «молода кров» додає експозиції все нові і нові «родзинки». Та й більшість несподіваних вражень таки пов’язана з творчістю молодих, а їхні роботи дуже гармонійно поєдналися в експозиції з творами наших заслужених і визнаних митців. Хоча і метри наші вміють дивувати, дають тему для дискусій...
Отак, крок за кроком, картина за картиною набираєшся вражень і позитивних відчуттів. Виставка вийшла справді святковою, без натужного ура-патріотизму та нав’язаних, а тому і чужорідних тем. Вона — про нас сьогоднішніх, про наше повсякдення, про тих, хто живе поруч із нами, про наші мрії, наші уявлення, наші метаморфози, наші символи, нашу віру, наші сни... Кожна робота — то є маленьке свято.
Навіть «Валькірії», які мають зовсім не святковий сюжет — скоріше, антивоєнний (сучасне уявлення войовничих дів, які беруть участь у розподілі перемог і смертей у битвах і переносять душі найхоробріших полеглих героїв у Валгаллу, рай для воїнів), - не пригнічують, а змушують затамовувати подих і відчути себе десь між світів, між часів, у дивовижному загадковому просторі. Якщо хтось і відчує сум, то сум цей світлий і піднесений. Фактично, цією картиною розпочинається знайомство з виставкою, нею і закінчується, бо, виходячи з зали, ти прямуєш саме до неї...
Варто не пропустити цю подію і отримати букет святкових почуттів, який створили херсонські художники. Виставка триватиме до 6 вересня. Не проґавте!
${gallery:4aebe04004e03aa37da87780d532c550}