Вже не перший рік митці та громадські діячі Херсона міркують над тим, як врятувати хатину художниці Поліни Райко.
Після її смерті хатина стоїть пусткою. Всередині стіни приватного будинку вкриті фантасмагоричними розписами, які створила колишня господиня оселі. І хоча ця зима видалася напрочуд теплою та сухою, будинок потрібно терміново реставрувати – від вогкості та перепаду температур самобутні фрески вже почали руйнуватися і можуть взагалі зникнути.
Художниця-самоучка Поліна Райко почала малювати на стінах власного будинку, щоб позбутися самотності і прийти до тями після трагічних подій: її дочка загинула в автокатастрофі, потім помер чоловік, син відбував покарання в колонії. Незважаючи на тиск обставин, образи, які створювала бабуся Поліна, світлі, щирі та яскраві: портрети родичів, біблійні мотиви, світ дивовижних міфічних тварин, риб, рослин та комах. Малюнки на стінах та стелі всі написані в одній манері. І хоча художниця почала малювати вже в поважному віці (в 69 років), розписи нагадують дитячі малюнки, тому Поліну Райко зараховують до наївістів.
Аби розписати стелю, художниця ставила посеред кімнати шафу і, лежачи на ній, малювала
Тепер цей будинок у приватній власності – після смерті художниці її онук продав хатину канадійцю Андрюсу Неміскасу за 5 тис. дол. Після того новий власник майже не цікавився долею свого придбання. І потроху будинок почав руйнуватися – стіни, а значить, і картини почали тріскатися, деякі зображення обсипалися разом зі штукатуркою. На ганку малюнки повністю зникли.
По мірі занепаду будинку тривала робота з його популяризації, адже чим більше людей дізнаються про мистецьку атракцію в Олешках, тим скоріше почнеться процес з її відновлення.
Спочатку (у 2005 р.) Центр культурного розвитку «Тотем» видав книгу-каталог, присвячену розписам Поліни Райко «Дорога до Раю». Через рік про будинок олешківської художниці за ініціативи київського митця Бориса Єгіазаряна зняли документальний фільм «Рай» (авторка Надія Кошман). Херсонський живописець В’ячеслав Машницький створив обласний благодійний фонд імені художниці. Слава про незвичайний будинок ширилася - протягом усіх цих років садибу художниці відвідало чимало гостей з різних куточків України і світу.
Родина з Херсона приїхала на екскурсію до будинку Поліни Райко
Однак будинок досі не внесли до єдиного реєстру пам’яток культури. Легалізація будинку-музею дала б змогу виділити з обласного та державного бюджетів кошти на його реставрацію. Також державне фінансування неможливе, якщо об'єкт знаходиться у приватній власності. Все, що могли робити небайдужі херсонці, – це регулярно прибирати та провітрювати приміщення.
Також члени фонду Поліни Райко назбирали кошти та облаштували туалет біля будинку і замовили стіл та лави, які стоять на подвір’ї. Одним словом, намагалися зробити все, що було в їх силах, аби відвідувачам музею було зручно.
Роками власник будинку не виходив на зв’язок, хоча живе у Києві. Йому регулярно писали листи з Управління культури Херсонської обласної адміністрації, аби домовитися про зустріч. Але жодної відповіді не було.
За словами начальниці Управління культури Херсонської обласної адміністрації Світлани Думинської, є надія на швидке вирішення цієї проблеми. У листопаді 2019 року вона, нарешті , зустрілася в Києві з Адрюсом Неміскасом.
«Я йому розповіла, що ми готові створювати там музей. Щоб це був такий живий майданчик для спілкування художників, щоб там можна було проводити пленери та мистецькі заходи. Там можна зробити невеликий хостел та облаштувати автобусну зупинку біля будинку. Він попросив, щоб ми надіслали йому проєкт розвитку цієї локації. Над проєктом працювали краєзнавець Сергій Дяченко та його дружина Владислава, яка є музейним працівником. Ми йому надіслали цей проєкт та всі необхідні документи. Він мене попередив, що на зимові свята подорожуватиме. І зараз ми чекаємо, доки він повернеться і вийде з нами на зв’язок. Ми налаштовані дуже серйозно»
Тріщини на стінах будинку
Мова йде про викуп цього будинку у Неміскаса. І щоб домовитися про суму та інші умови, власника неодноразово запрошували до Херсона. Світлана Думинська додає:
«Доки це приватна власність, ми не маємо права туди жодної копійки вкласти. Коли будинок буде обласного підпорядкування або як комунальна власність, тоді ми зможемо його відреставрувати. Зараз ми навіть не маємо права писати грантові заявки, щоб отримати кошти на розвиток цієї локації.»
За словами Світлани Думинської, Андрюс Неміскас має друзів реставрувальників з Італії. Він планує їх запросити до Олешківської садиби, коли справа вже дійде до оновлення фресок. Також є плани, аби саме теперішній власник очолив наглядову раду з питань створення музею на території цього будинку. Коли там буде створено музей наївного мистецтва – будинок Поліни Райко може претендувати на статус пам’ятки культури Всеукраїнського значення, адже аналогів такому арт-об’єкту в Україні немає.
2020 рік повинен стати вирішальним у долі садиби Поліни Райко. Журналісти «Вгору» уважно слідкуватимуть за подіями навколо будинку художниці.