Анатолій Толок і всі-всі-всі, або Про Любов

У суботу, 5 жовтня, святкуванням 80-річчя народного артиста України Анатолія Толока херсонський театр розпочав черговий сезон.

Глядачів вразили театралізованою концертною програмою і виконали свої обіцянки: червона доріжка, папараці, живі скульптури, вино... Але головним в цей день був Він - легендарний актор, якого так любить херсонський глядач. Навіть не одне покоління глядачів, бо, здається, кожен пам’ятає Толока з дитинства. І це не дивно - бо херсонській сцені він присвятив більше півстоліття свого життя - 53 роки!

Варто йому тільки вийти на сцену - зал зустрічає його оваціями. Його оксамитовий голос, дивовижний акторський діапазон, різнобарвні сценічні образи - більше 200 ролей!

І про деякі з них згадали - правда, ролі Анатолія Толока приміряли на себе інші актори. «Любов і голуби» - здавалося, що Віктор Овсієнко просто перевтілився в Анатолія Степановича, який грає дядю Митю. Інтонації, навіть голос - толоківські. Попандопуло з «Весілля в Малинівці» у виконанні Євгена Гмаюнова - це просто феєрверк сміху. Особливо цікаво, коли два Попандопуло зустрічаються у залі - нехай один з них і не при костюмі. Толок грав жінку? Це неможливо! Можливо, бо то була відьма - допоміг згадати виставу «Конотопська відьма» і втілити ще одну роль народного артиста Сергій Михайловський. Якось Анатолій Степанович зізнався, що взагалі боїться любовних сцен і не вміє любити на сцені - але в його героїв жінки таки закохуються! І нехай у «Заповіті цнотливого бабія» Дон Жуан вже старий і немічний, але він світиться любов'ю! Тост «за жінок» цього разу замість Анатолія Толока виголосив Руслан Вишнивецький. А ось на сцені одразу дві толоківські ролі: у мюзиклі про мушкетерів, який в різні роки мав різні назви, Анатолій Степанович спочатку грав Д’Артаньяна, потім - де Тревіля. Цього разу його партії співали Костянтин Рогань і Сергій Михайловський. І як головний козак театру актор передав свою булаву молодим - нехай і вони мають таке саме щасливе акторське життя!

Було багато музики, танців, пісень. Співав і сам Анатолій Толок. І як співав! Як і обіцяли, на сцену вийшли всі-всі-всі: вся трупа, майбутні актори зі студії «Пролісок», згадали і ветеранів театру - акторів і тих, кого глядачі не бачать, але завдяки кому народжується театральне диво.

Ще було багато квітів, подарунки, побажання. Бажали бенефісу і на 90, і на 100 років! І багато любові. Про любов глядача до Анатолія Толока можна вже і не говорити, але і сам артист неодноразово зізнавався у своїх почуттях до тих, заради кого виходить на сцену: «Я правда, дуже люблю херсонського глядача. Все, що є найдорожчого - це ви. Ви виховали мене, виростили мене. І те, що я став народним - це теж ви». Завдяки глядачу рідний театр він не проміняв на інші - а його запрошували і до Києва, і в Ленінград, і в Москву.

Але під час концерту не полишала думка, що якось забагато на сцені Франції і Парижа. Виявилося, що Анатолій Толок мріє побачити Париж. І мрія його збулася, бо попереду - 5 днів у Парижі. Отакий несподіваний подарунок. Мрії збуваються!

${gallery:1dd251e5e0e002a8ee385138079c351c}