Життя під ковпаком чужої пропаганди
Чим ближче під’їжджаєш до Присиваської громади*, тим гірше автомобільний приймач ловить українські радіостанції.
З кожним кілометром українську мову почути в радіоефірі все важче і важче. Згодом її заглушають пронизливі скрипи і тріск. А ще через кілька кілометрів її взагалі витісняють голоси, що піднесено розповідають про успіхи Російської Федерації. Бо за околицями сіл громади, що розташувалися вздовж Сиваша, вже - окупований Крим.
Місцеві жителі кажуть, що телебачення у них - теж виключно російське. Та навіть жартують з цього приводу, мовляв, їхня громада, як «Ватикан в Італії» - окрема держава в державі. З одного боку, вони живуть на території України за українськими законами, а з іншого - під постійним інформаційним тиском і агітацією країни - ворога.
Як директори пішли в танок
До створення об’єднаної територіальної громади мешканці Присивашшя йшли непросто, з бурхливими дискусіями, з різними побоюваннями і непевністю. Серед болючих питань, зокрема, були страхи щодо так званої оптимізації шкільних та дошкільних закладів. Тобто скорочення класів, шкіл. Проте навчальні заклади ледь не втратили саме в часи «централізації». Фінансування було жалюгідним, кошти виділялися тільки на оплату комунальних послуг та на зарплатню. А з 2015 року через зміни законодавства (Закон України від 28.12.14 р. № 76-VIII) місцеві ради отримали право реорганізовувати та ліквідовувати загальноосвітні навчальні заклади без дозволу громади.
- Школи опинилися в жалюгідному стані, 40 років нічого не ремонтувалося та не закуплялося, - згадує голова ОТГ Сергій Кліщевський, - Віконні рами погнили, шибки полопалися, з даху текло так, що в приміщенні під час дощу ходили по калюжах, в кухонних мийках на харчоблоці дірки були з кулак, ганчірками затикали, електричні плити, холодильники, котли - все виглядало старим і зношеним. В Іванівці була загальноосвітня школа першого-третього ступенів, стала - дев’ятирічка. Її «понизили», коли ще був райвідділ освіти, понизили без згоди села. Нас просто поставили перед фактом. Якщо ми тоді мали б такі повноваження, як зараз, то її відстояли б. Бо коли школу скоротили, люди почали виїжджати з села. Тому й досі вкладаємо величезні кошти в школу та дитсадки. А коли вперше, відразу після об'єднання, дали кожній школі по 10 тис. гривень, всі директори - танцювали. Зараз вже увійшли «у смак», і мільйонів мало, хочуть більшого, - посміхається голова громади.
Крім того, багато людей живуть за межею бідності, тож сільрада бере на себе по максимуму витрати на підвезення дітей до школи, їх навчання та харчування.
Також, «швидка» допомога до всіх селян приїздить безкоштовно. Можливо, це так всюди має бути, але життя свідчить про інше. Як розповідають мешканці громади, вони часто спілкуються с сусідами, які вирішили свою «швидку» медичну допомогу не організовувати, а користуватися послугами станції в Чаплинці. Так от, мешканці тих громад за виклик невідкладної допомоги - платять. А в Присиваській - ні, бо це їх станція. І фельдшеру, випускнику Бериславського медучилища, громада за свій кошт придбала будинок. Щоб хлопець відпрацював обов'язкову після навчання «практику» та залишився працювати й далі. І він залишився.
І, до речі, кошти в Присиваській ОТГ вкладають в інфраструктуру та соціальну сферу не просто «для краси», а й ще з користю. Наприклад, замінили котли на більш ефективні, купили дробарку і тепер топлять тим, що раніше викидали на смітники. Зекономили на опаленні, - на ці кошти додатково облаштували дитячий майданчик.
А коли шукали підрядника на виконання ремонтів, то «переманили» підприємця з Чаплинки (бо серед місцевих не було). Його умовили перереєструвати свій бізнес з Чаплинки - на території громади. Тепер, як пояснює голова ОТГ, коли замовляють, ремонт покрівлі, то з цих коштів підприємець платить податки в бюджет громади, яких вистачає, щоб замовити йому ще й вікна поміняти. Подвійна вигода.
Загалом, у громаді зараз склалася парадоксальна ситуація. Раніше не було коштів, не було роботи. Зараз й кошти є, і роботи багато, але знайти підрядчика - дуже важко. Це справжній «головний біль». Якщо, скажімо, міняти двері в школах, то це - на мільйон гривень, отже, треба тендер проводити. А на такий тендер або взагалі ніхто не подається, або, наприклад, подаються якісь київські фірми, які хочуть щоб громада забезпечила їм ще і проживання, і транспортні витрати.
Вперше 37 +
Заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Таміла Зозулінська згадує, що спочатку було дуже важко:
- До об’єднання сільради мали зовсім мало повноважень, структура складалася всього з п’яти - шести чоловік: голова, секретар, головний бухгалтер, касир та прибиральниця і все, - каже пані Таміла. - А після об’єднання значну долю повноважень держава передала на місцевий рівень. Бюджет зріс в рази, зросла відповідальність. Довелося «з нуля» організовувати нову структуру, набирали штат. Тому було складно, але нічого, впоралися. Наразі штат у нас - 42 людини, причому це ще він недоукомплектований. Зараз у нас власних надходжень 17 мільйонів, також ще 3,5 млн. інфраструктурної субвенції, 12 млн. - освітньої, та приблизно 4 млн. медичної. І вкладаємо ці кошти туди, куди визначає апарат ради разом з депутатами, враховуємо, що підказують керівники установ й, звісно ж, населення. Держава стимулює нас впроваджувати проекти на розвиток, на економічну сталість. Але ми отримали таку занедбану соціальну сферу, що вимушені були мільйони спрямовувати спочатку туди, тому що без цього рухатися вперед - неможливо. І дуже пишаємося, що торік, вперше за останні десятиріччя, маємо плюс 37 мешканців. За попередні роки це перше позитивне сальдо міграції. Ось Анастасія, наш молодий спеціаліст, - навчалася та жила останні роки в Києві, але тепер - повернулася до нас в громаду. На співбесіді голова запитував: чому, яка мотивація? Вона відповіла, що побачила перспективу розвитку саме тут, що тут дуже багато цікавих проектів реалізується, є зростання, тому хоче в такий час теж працювати в громаді.
Фото Ілони Полесової
Про те, що відбувається в нашій державі, мешканці Присиваській ОТГ дізнаються переважно з російських новин. Але, незважаючи ні на що, вперто та впевнено втілюють реформи та будують на своїй території заможну Україну.
* Присиваська об’єднана територіальна громада утворилася 8 вересня 2016 року та складається з 5 сіл: Григорівки, Павлівки, Нововолодимирівки, Строганівки та Іванівки. Громада, мабуть, єдина в Україні, що отримала «іншу» назву, не пов’язану з назвою центру ОТГ - села Григорівки. А від спільного географічного розташування сіл - на берегах Сиваша, вздовж колишнього Чумацького шляху. Чисельність населення громади станом на 1 січня 2018 року - 4383 осіб.
P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Права людини і місцева демократія» за фінансової підтримки Національного Фонду на підтримку демократії (NED). Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я».
Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Національного Фонду на підтримку демократії.
P.P.S. Безоплатну юридичну консультацію можна отримати в Громадській приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» за адресою: м. Херсон, вул. Б. Мозолевського (колишня Фрунзе), 2, оф. 19. Особистий прийом: вівторок з 10.00 до 15.00. Тел. (0552) 49 60 03, (066) 790 90 21.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
