У місті, де мешкають десятки тисяч людей, оптимальні умови переміщення стають одним із пріоритетів для життєдіяльності.
Але, на жаль, до останнього часу в Україні про це замислювалися нечасто: міські транспортні потоки переважно вибудовуються за прагматичними міркуваннями підприємств та організацій, а не підкоряючись правилам доступності до переміщення всіх категорій громадян і, тим більше, міркувань екологічної безпеки. Тож великі українські міста, в яких проживає від 50 і вище тисяч громадян, загалом у плані транспортної та пішохідної мобільності демонструють доволі хаотичні схеми, які створюють великі проблеми всім учасникам загальноміської мобільності.
Варто також врахувати, що нашим містам дісталася у спадок радянська дорожньо-транспортна інфраструктура, в яку за тридцять років української незалежності встигло "вбудуватися" поперемінно одразу кілька нових моделей. І з кожним роком ця структура стає все складнішою, і керувати нею стає все складніше.
Але, як свідчить і європейська, і тепер уже українська практика, вихід із цієї ситуації є. Зокрема, він полягає у розробці так званого Плану сталої міської мобільності.
План сталої міської мобільності (надалі - ПСММ) коротко можна охарактеризувати як методику, що дозволяє регулювати не лише транспортні потоки у великому місті, а й загалом грамотно організувати рух транспорту, вантажів та людей у межах міста. Крім того, при розробленні ПСММ дуже важливе значення має екологічна складова, про що раніше було говорити не дуже доречно.
Зазначимо, що концепція сталої мобільності є невіддільною частиною концепції сталого розвитку. Це питання порушувалося ще в минулому столітті, коли після бурхливого економічного розвитку 70-х років виникли дві проблеми: соціальної нерівності та виснаження природних ресурсів планети.
Майже 50 років тому, ще в 1972 році, Римський клуб оприлюднив доповідь "Кордони зростання", в якій міжнародна група вчених Массачусетського технологічного інституту стверджувала: у разі збереження поточних темпів виробництва та видобутку ресурсів глобальна система природи зможе проіснувати лише до 2100 року.
Хай там як, багато читачів досі, напевно, не цілком розуміють, що ж саме можна розуміти під поняттям "стала мобільність".
Як зазначають у своїй роботі “Розробка та виконання Плану сталої міської мобільності” учасники Програми ЄС “Розумна енергетика Європи” (2014 рік), мобільність (пересування чи переміщення) можна вважати сталою, якщо вона базується на принципах безпеки, поваги до довкілля, забезпечує матеріальні потреби суспільства та гарантує рівні можливості у переміщенні кожній людині. При цьому “мобільність” - дещо ширше поняття, ніж “транспорт”. Воно включає і пішохідний рух, що не вимагає ніяких додаткових засобів.
У цьому плані наголосимо, що планування сталої мобільності дещо відрізняється від традиційного транспортного планування. Зокрема, пріоритет віддають переміщенню з найменшими викидами та найефективнішим використанням простору (громадський транспорт, пішохідний рух, велосипед). А власників приватних авто, наприклад, розробники ПСММ спонукають користуватися ними лише тоді, коли це справді потрібно.
В Україні стратегія ПСММ лише починає впроваджуватись у життя. ПСММ уже почали розробляти у таких містах, як Львів, Житомир, Полтава та частково Миколаїв. Починаючи з 2020 року, відповідні заходи дісталися і Херсона, який, таким чином, став одним із перших українських обласних центрів, який незабаром отримає План сталої міської мобільності.
До роботи залучено французьку компанію EGIS Ukraina, яка виграла тендер Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Фінансування здійснюється за грантові кошти. Сам процес, імовірно, триватиме від 12 до 16 місяців.
Як заявляє керівник розробки ПСММ Херсона Денис Моляка, План має базуватися на даних досліджень та припускати співпрацю з громадськістю та із зацікавленими сторонами, на яких впливає мобільність.
Потрібно розуміти, що стійка мобільність має на увазі насамперед розвиток екологічних способів пересування (громадський електротранспорт, річковий транспорт, велотранспорт, пішохідні пересування), - каже Моляка.
Експерти зазначають: в ідеалі ПСММ є стратегічним документом, який визначатиме транспортну політику міста на найближчі десять років.
Як зазначає експерт з транспорту та мобільності Ігор Могила, під час підготовки чорнового варіанту ПСММ Херсона робота велася за двома напрямками. Перший включав соціологічне дослідження: серед херсонців провели анкетування. Воно складається з 60 питань, з яких люди повинні були оцінити актуальний стан транспортної системи та надати свої очікування змін. Таких анкет зібрано понад 500. Другий напрямок – це дослідження пасажиропотоку, моніторинг рухомого складу транспорту та інтенсивності руху на перехрестях.
Експерти регулярно зустрічаються із представниками робочої групи Херсонської міської ради, яка спеціально була створена для розробки ПСММ, а також щомісяця – з активною громадськістю міста.
Передбачається, що наприкінці грудня цього року або на початку січня наступного для обговорення мешканцям Херсона представлять першу редакцію Плану сталої міської мобільності.
Фото Олександра Корнякова