Медреформа: чому гроші не пішли за пацієнтом

Так склалося, що другий етап медреформи запустили в розпал карантину - 1-го квітня. 

Тоді ж  нардепи перекроїли бюджет на 2020 рік, урізавши видатки з багатьох сфер і перенаправивши майже 65 мільярдів гривень на підсилення медичної та соціальної сфер. Минуло 5 місяців. І вже можна зробити перші висновки: карантинні зміни загальмували медичну реформу другої ланки, чи навпаки — допомогли прискоритися.

Зміни є, але не всі

З початком другого етапу медреформи пацієнти можуть обирати лікаря не тільки на “первинці”, а й вузького спеціаліста на “вторинці” (лора, невролога і т.д.).

Головне, що має змінити реформа — заклади отримують від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) гроші за надані послуги, а не за кількість місць, яку вони мають. Тобто, якщо раніше заклади фінансувалися коштом медичної субвенції, то після реформування вони мають отримувати гроші за надані пацієнтам послуги.

Цей підхід ще відомий як “гроші йдуть за пацієнтом”. Зі свого боку НСЗУ має слідкувати за якістю наданих послуг і стимулювати заклади їх поліпшувати, маючи у себе в арсеналі фінансові важелі впливу.

За словами завідувача торакального відділення Херсонського обласного онкологічного диспансеру Олександра Сташенка, другий етап реформи майже не вплинув на роботу закладу:

До речі, єдина інформаційна система зберігає всі дані про кількість наданих закладами послуг. Це дозволяє не лише оплачувати їх, але й у режимі онлайн бачити, що відбувається в медичних закладах  різних регіонів та приймати управлінські рішення. Це також є однією зі складових другого етапу реформи.

Зарплати для лікарів під загрозою

Що стосується фінансування закладів, то зараз цим займається НСЗУ. Проте втілити принцип, коли гроші йдуть за пацієнтом, іще не вдалося.

Наразі служба фінансує заклади “наперед” на основі торішньої кількості наданих послуг. Хоча за планом хірургічні та терапевтичні послуги вже б мали оплачуватися НСЗУ за новою системою, але коронавірус зламав ці плани.

Про це у коментарі онлайн газеті “Вгору” розповів Дмитро Самофалов, заступник директора Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ.

Причина проста: скасування через карантин планових (нетермінових) операцій та госпіталізацій. А це дуже великий обсяг послуг, через втрату яких лікарні мали б велике недофінансування, а лікарі — недоотримували б зарплати.

Тому було вирішено не переходити на систему “гроші йдуть за пацієнтом” поки тривають карантинні обмеження, а продовжувати й надалі фінансувати заклади по-старому.

З одного боку, це знижує зацікавленість лікарень у розвитку сервісів. А з іншого боку, враховуючи коронавірус та скасування планових госпіталізацій — про які сервіси можна говорити, коли лікарі залишилися майже без пацієнтів.

Тому поки в країні триває карантин, а кількість хворих на коронавірусну інфекцію стрімко збільшується, очікувати, що гроші підуть за пацієнтом на вторинці, ще зарано.