Іван Мойсієнко. Ботаніка: професія чи поклик долі?

У сучасного обивателя термін "ботанік" часто-густо викликає зовсім інші асоціації, ніж це визначає первісне його значення (тобто "вчений, який досліджує флору").

Чомусь визначення саме цього виду наукової діяльності стало колись загальним для людей, які фанатично, зі шкодою для особистого життя і навіть здоров'я займаються тими чи іншими дослідженнями. Більш того: часто цим словом з легким відтінком поблажливого презирства позначають персону "не від світу цього", людину, відірвану від реальності, занурену в безглузді фантазії.

Герой нашого нарису, доктор біологічних наук, професор Іван Іванович Мойсієнко представляє ситуацію в дещо іншому ракурсі. Як з'ясувалося, у Херсонському державному університеті, де він має посаду завідувача кафедри ботаніки факультету біології, географії і екології, ботаніки є символом найвищого наукового авторитету, методологічної оснащеності й організованості.

Так виглядає дисертація Івана Мойсієнка!

Як би там не було, у наші дні, коли в пріоритеті у переважної більшості - прагнення до матеріального благополуччя, достатку, комерційного успіху, заняття науковою діяльністю може видатися не зовсім престижною, а іноді й невдячною справою. Чому ж, у такому разі, люди продовжують обирати цю тернисту дорогу і присвячують себе не "золотому теляті", а вивченню Всесвіту?

Для Івана Мойсієнка (принаймні, за його словами) це питання ніколи не стояло настільки пафосно.

Але доля піднесла ряд сюрпризів, у результаті яких довелося опинитися в Черкаському педуніверситеті на спеціальності біології та хімії.

Прибувши на місце, Іван спробував обуритися "підступністю" викладачів, які, здавалося б, "заманили" його "не в той степ".

Однак старші порадили охолонути, придивитися до вузу, до міста, до людей... У результаті перші два курси Іван відучився на природничому факультеті в Черкасах, а у 90-му році перебрався до Херсона, де вже жили батьки (сім'я Мойсієнко отримала таку можливість, оскільки в момент Чорнобильської катастрофи проживала на території Київщини неподалік від місця трагедії).

Херсонський педінститут Іван Мойсієнко закінчив у 1993 році, і тоді вже питання у виборі професії не стояло.

Зараз, у свої 50 років, Іван Іванович - автор понад 300 наукових публікацій. Результати досліджень публікуються у провідних журналах України та відомих міжнародних виданнях. Він - співавтор низки фундаментальних монографічних видань: Є найбільш цитованим автором ХДУ за даними Міжнародної наукометричної бази Scopus.

Мойсієнко - учасник багатьох наукових експедицій з дослідження флори степової та лісостепової зони України, також брав участь в експедиціях в інші райони України та за кордоном (Казахстан, Нідерланди, Німеччина, Польща, Росія, Туреччина, Угорщина, Швеція, Швейцарія, Марокко). Херсонський учений та педагог є керівником багатьох науково-дослідних проектів, у тому числі міжнародних, з ученими Польщі, Швеції, Нідерландів.

Знаний в Україні фахівець в галузі охорони природи. За його участю в Херсонській області були створені національні природні парки «Олешківські піски», «Джарилгацький», «Нижньодніпровський» та «Кам’янська Січ», інші заповідні об’єкти...

У 2018 році І.Мойсієнко увійшов до числа засновників громадської організації "Ukrainian Nature Conservation Group" і став членом її Правління.

 Археологія - ще одне з улюблених захоплень професора.

Іван Мойсієнко під час одного з численних походів.

Зараз Іван Іванович  повною мірою вважає себе справжнім херсонцем.

Мабуть, тому зовсім не випадково, що один з важливих напрямків у діяльності Івана Мойсієнка - зусилля, спрямовані на збереження цілого ряду херсонських екосистем. Та й у цілому, коло його наукових інтересів дуже широке: флора, систематика та географія вищих рослин, рослинність та оселища Півдня України; інтегроване збереження біорізноманіття та культурної спадщини курганів, городищ, старих цвинтарів, валів тощо; охорона рослинного світу, заповідна справа, урбанофлористика…

Під час відвідування славетних Херсонських водоспадів.

Серед захоплень Мойсієнка - сучасне мистецтво: він намагається не пропускати жодної значущої події, будь то виставка, перформанс, фестивальні заходи, вистави, читки драматургічних текстів.

Ще одна "віддушина" - це невеличкий "персональний" історико-етнографічний музей, який Іван Іванович облаштував на своїй дачі. У ньому представлені предмети побуту і творчості минулих десятиліть.

Іван Мойсієнко з дружиною Наталією.

Настільний теніс - захоплення, яке поділяють і багато колег, і друзі вченого. Столик для тенісу, ракетки і м'ячі є навіть безпосередньо на кафедрі ботаніки в ХДУ, де іноді влаштовуються азартні дружні турніри. Останній з них відбувся зовсім недавно: на ньому Іван Мойсієнко посів почесне шосте місце.

Фото з архіву Івана Мойсієнка