Голови об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Херсонської області поділилися своїм досвідом об’єднання, успіхами та розповіли про труднощі, з якими вони стикнулися в процесі децентралізації.
Голова Новокаховської ОТГ Володимир Коваленко.
Володимир Коваленко, голова Новокаховської ОТГ розповів, що до певного етапу влада міста обласного значення Нової Каховки не звертала увагу на процес децентралізації. Бо при об’єднанні мали б обирати керівництво ОТГ та депутатів.
«Новокаховська міська громада існує вже років 50, займає територію 18 х 38 км. Ми завжди були незалежними. Ми жили в системі своєї ради і виконавчого комітету. Бачили, як в області об’єднуються села, у яких спроможностей не так вже й багато. Дивилися: ну от, ще 4 села об’єдналися,- і яка з того користь?» - каже голова ОТГ.
У травні 2018 року Президент підписав Закон №6466, яким міста обласного значення прирівняли до спроможних об’єднаних територіальних громад і значно спростили процедуру приєднання до них - без проведення виборів голови та депутатів ради. І тоді Нова Каховка теж вирішила включитися в процес децентралізації.
«Ми пояснювали жителям навколишніх населених пунктів, що у нашого міста обласного значення є певний соціальний пакет, якісніший, ніж у малих громадах. Є й певні структури, наприклад, відділ капітального будівництва, який у них взагалі відсутній. Все це допоможе приєднаним територіям розвиватися» - розповів Володимир Коваленко.
Сьогодні Новокаховська ОТГ є найбільшою за чисельністю населення серед громад області - понад 54 тисячі жителів. За словами Володимира Коваленка, до них ще, як мінімум, 4 населені пункти просяться приєднатися. Але він не знає, чи можливо це, бо вже затверджено перспективний план.
«Вважаю, що попри певні загрози та проблеми, треба всім включатися в процес децентралізації повною мірою, бо залишилося мало часу. Щодо загроз, як на мене, найбільша загроза майбутній самостійності ОТГ – відсутність постійних правил взаємовідносин між державою і реальними фінансовими можливостями ОТГ у питаннях делегованих повноважень та програм. Наприклад, інсулінова програма – це державна програма. Але в цьому році її фінансування переклали на місцеві бюджети. І таких прикладів багато». – додав наостанок голова Новокаховський ОТГ.
Голова Зеленопідської ОТГ Галина Лобунько.
Громаду створили в 2016 році. До ОТГ увійшли 3 сільські ради, кількість населення – 4500 осіб.
Галина Лобунько, голова Зеленопідської ОТГ впевнена, що варто було об’єднуватися навіть тільки для того, щоб наблизити послуги до людей.
«У громаді добудовується амбулаторія. Раніше ми могли лише мріяти про це. Мабуть, одне з найголовніших досягнень я вважаю те, що до нас приїхали працювати одразу троє дипломованих лікарів» - каже пані Галина.
Також в ОТГ будується Центр безпеки та планується купівля пожежної машини. Це дійсно було потрібно громаді, бо місцева пожежна команда користувалася орендованою машиною і базувалася в приміщенні аграрного ліцею, де протікав дах. Скоро відбудеться відкриття відремонтованого ЦНАПу.
«Ми часто їздимо за кордон і кажемо, що там краще жити, але все залежить від нас, наскільки ми хочемо змінитися і краще жити» - додала Галина Лобунько.
Голова Зеленопідської ОТГ теж згодна з Володимиром Коваленком, що держава перекладає свої зобов’язання на плечі громад, не підкріплюючи це фінансово: «послуги, які у держави не виходить забезпечувати, - скидають на громаду, а у нас бюджету на це немає».
Голова Великокопанівської ОТГ Валентина Костенко.
Валентина Костенко, голова Великокопанівської ОТГ почала з того, що ОТГ живуть зовсім в іншому світі, ніж сільські та селищні ради. Навчання, подорожі, знайомства - їх набагато більше, ніж у громадах, які ще не об’єдналися. Але не все так райдужно.
Як зазначила пані Валентина, Великокопанівська сільська рада була однією з найбагатших сільських рад у Херсонській області. Але, на жаль, після об’єднання, вони стали однією з найбідніших:
«У чому ж причина? Обсяг роботи більший, зацікавленості більше, працюємо більше, - але, як кажуть, не витягуємо. Представники влади кажуть, що громади отримають землі сільгосппризначення і все у нас буде. Але ніхто не запитав, а які ж землі ми отримаємо сьогодні? Це ті землі, з якими ми вже не можемо нічого зробити, їх практично немає. На прикладі нашої громади: райдержадміністрація, свого часу, віддала наші землі, яких і так небагато, у користування під 0,002%. І в договорі оренди землі прописано, що зі зміною власника не міняються умови договору. Тож за 5 тисяч гектарів землі ми отримаємо 47000 гривень на рік. Хіба це гроші? Ми пройшли всі суди аж до касаційного й програли. Так не можна. Ще одне – ринок. Ми майже нічого з нього не маємо. Чому б не повернути нам ринковий збір? Це невелика сума, але кожен, хто здійснює свою діяльність на ринку, давав би щось громаді. І наостанок – акциз. Завдяки Асоціації міст України він залишився ще на рік. А що далі? На нашій території розташовані 5 автозаправних станцій. Вони сплачують до нашого бюджету 4 млн гривень (із 14 млн власних надходжень). Якщо акциз держава забере, з чого ми будемо жити? Як можна буде розвиватися?»
Крім того, за 2,5 роки існування, команда громади залучила понад 10 млн гривень - це гранти, конкурси та інші ресурси.
«Ми кажемо: дякуємо Німеччині, США та іншим за допомогу. Ми справді дякуємо їм, вони дійсно допомагають. Але мені соромно. Чому, маючи такий потенціал у себе, просимо допомогу в інших? Ми теж вміємо працювати. Наша держава має повернутися до нас, зважити всі «за» і «проти», та виправити ситуацію – розв’язати питання, які заважають нам на державному рівні» - говорить Валентина Костенко.
P.S. Виготовлення цього матеріалу в рамках проекту «Місцева демократія» стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.