Сьогодні професія програміста доволі популярна на світовому ринку.
І це не дивно. Цифрові технології вже стали однією з головних складових буття. Оновлення та створення програмних забезпечень комп’ютерів, телефонів та іншої техніки вимагає залучення все нових і нових спеціалістів. В Україні ІТ ринок можна умовно розділити на дві частини - аутсорсингові та дослідницькі компанії. Тенденції та розвиток цієї сфери такий, що Міністерство цифрової трансформації прогнозує збільшення частки ІТ у ВВП до 10 % найближчі п’ять років. На українському ринку в іноземних компаніях або з іноземними фірмами працюють, як дипломовані спеціалісти, так і "самоучки".
Чому така професія популярна, які подальші її перспективи розвитку та чому херсонці стають програмістами. Про ці та інші питання поспілкувалися з доктором фізико-математичних наук, професором, завідувачем кафедри інформатики, програмної інженерії та економічної кібернетики Херсонського державного університету, заслуженим діячем науки і техніки України, директором ІТ компанії "ЛітСофт" Володимиром Песчаненком.
Цікавитися програмуванням Володимир Песчаненко почав ще в школі. Намагався вже писати перші програми в MS-DOS*. Але наявність двох комп’ютерів та технічної обмеженості скадовського навчального закладу у 90-х не давало можливості почати опановувати цю професію. Тому все почалося після вступу до Херсонського державного університету, який він закінчив у 2004 році. Перші кроки в ІТ сфері почалися вже на 2-3 курсах навчання. У той час ХДУ був педагогічним вишем, тому його співробітниками та студентами програмні моделі створювалися для шкіл та інших навчальних закладів. Наприклад, під керівництвом викладачів він взяв участь у створенні Системи комп’ютерної алгебри для шкіл, а саме - для вивчення такого напрямів в математиці, як тригонометрія**. У чому була суть проєкту? Комп’ютерна програма допомагала вчителю вивчити алгоритм розв'язання певної задачі. Коли користувач не знав, яку дію виконати наступною у процесі пошуку розв'язку системи лінійних рівнянь, програма самостійно виконувала наступний крок із відповідним поясненням.
Закінчивши навчання у херсонському виші, Володимир Песчаненко продовжив займатися науковим програмуванням. Захистив кандидатську, а потім докторську дисертації в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова Національної академії наук України під керівництвом академіка НАН України О.А. Летичевського. Основним напрямком дослідження були саме алгебричні обчислення. Потім, уже увійшовши до складу акціонерів компанії "ЛітСофт", почав створювати універсальну модель, яка б дозволяла розв’язати задачі в різних предметних областях. Наприклад, програмне обчислення ПДВ. Головним напрямком роботи є створення програмного забезпечення для блокчейн*** Використовують зараз цю систему для розв’язання економічних задач. Іншими словами, створюють програмне забезпечення для криптовалюти.
Також у перспективі компанії є ідея створити особливу економічну систему податків. Її оптимізувати так, щоб прибуток для держави не зменшився, але податкове навантаження для платника суттєво зменшилася. Але програміст не впевнений, що таке моделювання буде потрібне нашій країні. В інших державах такі системи вже використовуються.
Володимир Песчаненко пишається з того, що зміг розробити зі своїми колегами алгебраїчну віртуальну машину. Вона дозволяє проводити експерименти з різних предметних областей. Ця машина являє собою набір інструментів та методів моделювання, які можна використовувати й для кібербезпеки. Авторський підхід його компанії дозволяє шукати вразливість у програмному забезпеченні.
Сьогодні Володимир Песчаненко співпрацює з компаніями США, Великої Британії, Голландії, Сінгапуру та інших азійських країн.
Володимир Песчаненко впевнений, що українські айтішники не найдешевші на світовому ринку. Іноземними компаніями вони цінуються за свою професійність, яка набувається завдяки системі вищої освіти та науковим школам. Взагалі, засновником такого напряму як теоретичне програмування був ще у 1960-х роках В.М. Глушков. Він був засновником Інституту кібернетики НАН України та факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На думку Володимира Песчаненка, саме у цей період зароджується ІТ сфера у тому вигляді, в якому ми знаємо її зараз. Саме В.М. Глушкова можна назвати засновником кібернетики в Україні. Наприклад, аналог сучасного інтернету був створений В.М. Глушковим. Можливо, Київ у той час міг би стати справжньою «силіконовою долиною» для програмістів. Але й через недалекоглядність радянського керівництва цей напрямок не набув широкого розвитку. Завдяки саме школі теоретичного програмування сьогодні готують спеціалістів ІТ сфери на високому рівні у Київському національному університеті, Національному університеті "Львівська політехніка", Харківському національному університеті, Національному університеті "Києво-Могилянська академія" тощо.
В основному іноземні фірми працюють в Україні на аутсорсингу. Але немає в нашій країні представників таких "гігантів", як Amazon, Google, Facebook, тощо. Тому говорити про те, що українські ІТ фахівці є досить популярними, не можна на сучасному етапі.
*MS-DOS - родина тісно пов'язаних операційних систем, які домінували на ринку сумісних з IBM PC комп'ютерів до 1995 року.
**Тригонометрія - розділ елементарної математики, що лежить на перетині алгебри та геометрії і вивчає співвідношення між сторонами й кутами трикутників, дозволяючи проводити кутові обчислення через спеціально визначені функції кутів.
***Блокчейн (blockchain або block chain) - вибудуваний за певними правилами безперервний послідовний ланцюжок блоків, що містять інформацію. Усі копії ланцюжків блоків зберігаються на безлічі різних комп'ютерів незалежно один від одного.
Головне фото: Володимир Песчаненко під час зустрічі зі студентами. Фото Інтернет