Дочекалися - гроші і відповідальність

Коли люди стають свідками якоїсь надзвичайної ситуації, то кожен з них потім розповідає все по-своєму, начебто бачили зовсім різні події. Це факт, доведений практикою і давно пояснений психологами.

Але мова зараз не про психологію, а про наслідки децентралізації - як змінюється життя сіл після об’єднання в громади. Втім, і тут у кожного - своя думка про результати процесу, який розпочався вже чотири роки тому і триває й досі. Тож ми розпитали місцевих мешканців, різних експертів та фахівців з цієї теми, що вони думають про децентралізацію.

Чому цікавилися саме селами? Тому, що результати реформи в містах відчуваються не так помітно. Адже в містах обласного значення та райцентрах і повноважень завжди було більше і ресурсів, і доходів. Вони і до децентралізації якось та розвивалися, не завжди зазнаючи скрути. А невеличкі населені пункти – деградували, а часом і вмирали. Бо, як не це не парадоксально, комфортне життя в селі коштувало і коштує дорожче.

Трохи цифр і математики

На Херсонщині - 9 міст, 31 селище міського типу, 658 сіл. Перша об’єднана територіальна громада (ОТГ) утворилася в 2015 році, зараз їх вже 27. Вони об’єднують 85 сільських рад і 11 селищних. Тільки одна з громад об’єдналася навколо міста - Нової Каховки.

Куди б ми не приїжджали і питали: що стало краще, що гірше, - люди перш за все згадують, що концертів стало більше, бо клуб відремонтували, що свята частіше відзначають, що тепер в дитсадках та школах тепло, з даху вода не капає, дітей гарно стали годувати, що за різними довідками не треба до райцентру або навіть в Херсон їздити, що лікар у них тепер свій. А головне, усюди стало чисто, охайно і квітів багато. Що гірше - нічого не пригадують. Хіба кажуть, що в сусідів вулицю вже відремонтували, а до їх домівок під’їзду й досі не зробили.

Виконавча директорка регіонального відділення Асоціації міст України, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету Лариса Оленковська розповідає, що про те ж саме питала і своїх студентів, які живуть в ОТГ. Хлопці і дівчата  почали пригадувати й перераховувати майже ті ж самі зміни - те, що можна «помацати», доторкнутися, побачити. І це нормально, бо ми всі, перш за все, звертаємо увагу на зручні та практичні речі.

Але, крім того, відбуваються й інші зміни, які отак просто не впадають в очі - зміни в ментальності. І це - надзвичайно важливо і дуже цікаво. Бо громади перестають жити в «одномоментному авральному режимі», вони починають мислити стратегічно, планувати життя, свій розвиток, рекламувати себе і знаходити додаткові прибутки.

Про те, як недоліки стають перевагами, про найамбітніші цілі сільських громад, та навіщо селянам потрібні СПА і тренажери - дивиться у відео інтерв’ю з Ларисою Оленковською:

Автор відео Дмитро Багненко

Але прогрес відбувається не скрізь. Пані Лариса, яка дуже багато їздить по різних ОТГ (і не тільки Херсонщини), нещодавно ще раз впевнилася, наскільки важливі не тільки гроші, ресурси і повноваження, а ще й люди, які займаються розвитком громад.

Що «звалилося» на громади

Які ж саме гроші, ресурси і повноваження отримують наші села при об’єднанні, ми попитали директорку Департаменту фінансів облдержадміністрації Наталію Вітренко. Вона пояснила:  в селах, які не входять до складу громад, є тільки власні повноваження - утримання свого апарату, підтримка в належному стані місцевих доріг, благоустрій територій. Вирішує «оптимізувати»/залишити школу, дитсадок чи фельдшера - район. Різні довідки оформляє - район. Землями розпоряджається - управління держгеокадастру.

Не тільки повноваження, але і доходи сіл - мізерні. Адже найзначніший «наповнювач» бюджету - податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) - зараховується до районного, обласного та державного бюджетів і до них «не потрапляє». До сільрад надходять кошти за оренду земель, але контролювати їх використання сільрада права не має. Ще місцеві бюджети отримують акцизні кошти, тобто податок за продаж на своїй території горілки, тютюну та палива. Але ці гроші «погоду не роблять». Тобто, у «одноосібних» сіл фактично немає ні фінансів, ні свободи дії.

Коли ж утворюється ОТГ, то вона бере на себе фінансування майже всіх сфер життя. Це і дитячі садки, і школи, і фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії, заклади культури тощо, і багато інших напрямків. І сама вирішує, як їй зробити краще.

Що стосується бюджету, то вони починають отримувати 60% ПДФО; субсидії на освіту та медицину; є додаткове фінансування за рахунок Державного фонду регіонального розвитку (торік 11 проектів 8 громад було реалізовано саме за рахунок ДФРР); субвенцію на економічний розвиток (було подано 26 проектів на 10,9 мільйона гривень).

І що важливо, ці кошти до державного бюджету назад не «вилучаються», якщо громади не встигають використати їх всі до Нового року. Залишок залишається у розпорядженні ОТГ, і вони зможуть завершити проекти, які запланували, у наступному році.

Які додаткові права отримали ОТГ, якими сумами тепер там «орудують» - в інтерв’ю з Наталією Вітренко:

Автор відео Дмитро Багненко

Також пані Наталія зазначила, що надходження податків до бюджетів ОТГ зростають з кожним місяцем.

Звідкіля в селах «беруться» мільярди

Начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області Ігор Клим підтвердив, що надходження податків, дійсно значно зростає. Позитивна динаміка спостерігається по всій області, тільки ПДФО зріс на 22%. Але найбільші темпи зростання - в сільських об’єднаних громадах.

Чому так відбувається і де знаходять  «заховані скарби» - в інтерв’ю з Ігорем Климом:

Автор відео Дмитро Багненко

Головний податківець області підкреслює, що добробут об’єднаної громади значно залежить не тільки від доброчесності платників податків, а й від її «ватажка», його зацікавленості. Фахівці служби постійно зустрічаються з керівниками громад, їх фінансистами, землевпорядниками, розказують, показують, пояснюють, де в селах є резерви, як можна спільно відпрацювати для збільшення надходжень до їх бюджетів, контролювати використання ресурсів.

Кому ОТГ не вигідна

Якщо навіть у тих громадах, яким «не пощастило» з головами, все одно є значні позитивні зміни, то чому ж інші населені пункти досі «чешуть потилиці», чому досі не об’єдналися/приєдналися?

Як пояснює Ігор Баб’юк — експерт з виборчого права і децентралізації, директор Регіонального офісу реформ у Чернівецькій області (досліджував процес формування ОТГ у п’яти регіонах, у тому числі - на Херсонщині) - тому що реформа як розпочалася, так і йде «догори дриґом». Зокрема, планувалося, що першочергово об'єднання буде відбуватися навколо крупних центрів - обласних та районних. Але першими на об’єднання пішли саме села, їм  нічого було втрачати, – з безвиході та зневіри.

Ігор Баб’юк презентує результати моніторингу в 5-ти регіонах України (Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях).

Фото Ірини Ухваріної

Вслід за ними стали формуватися вже громади «за інтересами». За спостереженнями експерта, об’єднання/не об’єднання на 90% залежить від місцевих впливових осіб - чи то голови сільради, який не хоче втратити своє крісло, чи місцевих бізнесменів, які звикли працювати «у тіні», чи то депутатів, чи голів адміністрацій. Тому навіть у Кабміні не знають, скільки громад буде «на фініші», бо переважна більшість утворених ОТГ не відповідають затвердженим перспективним планам формування територій.

Отже, якщо процес децентралізації гальмується на місцевому рівні, то - «шукайте місцевого князька».

Дизайн Дмитра Цимбалюка