Бізнес з екологічною місією, або виробництво мийних губок з люфи

“Чому люфа? Тому що тема екології та натуральності дуже близька нашій родині, - розповідає Володимир Жданов. - Ми займаємося громадською діяльністю, постійно організовуємо толоки з розчищення територій, змалку залучаємо до цієї справи наших дітей. Реалізували кілька екологічних проєктів, навіть виграли грант під відповідні заходи. Але це було раніше, до люфи. А вже у 2015 році, коли вперше побачили рослину і дізналися, що з неї виготовляють натуральні мочалки, - захопилися цією темою”. 

“У 2015 році ми отримали 50 насінин, і вони в нас три роки просто лежали. Ми жили в Херсоні і ніяк не могли розпочати справу, - згадує Володимир. - Та все ж посіяли ці 50 насінин у батьків у Каїрах на одній сотці, аби подивитися, що виросте. У нас все вийшло. Отримані мочалки дарували друзям, знайомим, багато залишили собі. Тож з 2018 року покроково і поступово займаємося цим бізнесом. Ми побачили, що товар подобається людям і з кожним роком збільшуємо обсяги виробництва. Цього року вже засіяли 0,3 га землі і стали рекордсменами, оскільки ця площа стала найбільшою спеціалізованою ділянкою з вирощування люфи в Україні”.

“У нас є свій алгоритм з вирощування і ми плануємо створити спеціальний посібник, де все буде покроково описано. Перше, що потрібно, - це хоча б трохи розібратися у вирощуванні. Ми намагаємося виробляти максимально натуральну продукцію, тому не використовуємо мінеральні добрива. Але в нас на ділянці наявні залишки біогумусу. Тож ми лише його використовуємо у якості добрива і цього поки що вистачає”. 

“Особливістю люфи є те, що це ліана і їй потрібна “шпалера” для підтримки. Якщо пустити її рости по землі - то нічого не вийде, адже плоди мають витягуватися під час росту. Ще один нюанс у тому, що люфа - теплолюбна рослина. Ми її висіваємо просто у ґрунт, оскільки на Півдні теплий клімат. Тим, хто займається люфою в інших регіонах, рекомендуємо попередньо вирощувати розсаду, в іншому випадку вона може просто не встигнути дозріти. Культура любить воду, тому бажано, щоб земля не пересихала. Тож слід її рясно поливати раз на два-три дні”. 

“Вага зеленої, недозрілої люфи може сягати до двох з половиною кілограмів. Така ж за розмірами, але спіла, важить лише близько двохсот грамів, - ділиться співзасновник бізнесу. - Висохнути плоди мають до вересня. Дозріває люфа поетапно, тож і урожай збираємо поступово. Поки що ми використовуємо лише ручну працю і справляємося силами нашої родини. Але якщо будемо розширювати бізнес, то знадобляться дещо інші підходи, які ми наразі обмірковуємо”.

“У нас є мочалки розміром 30х40 сантиметрів, а є 40х50. До того ж вони різні за щільністю внаслідок природних особливостей. Це все потрібно підготувати, відсортувати, обрізати, очистити від насіння. На перший погляд, усе просто. Але насправді це дуже нелегкий процес. Особливо складно очищувати  дуже суху люфу від лушпиння, яке міцно “тримається” за волокнистий вміст. На обробку такого плоду може знадобитися аж до десяти хвилин. В інтернеті є поради щодо обробки шкірки окропом, аби вона стала м'якою і легше відходила. Але для нас це додаткові витрати, адже для нашої кількості плодів знадобиться дуже багато води і, відповідно, електроенергії. Доводиться робити все руками”.

“Є такий проєкт UHBDP, який надає навчальну та консультаційну допомогу малим підприємствам плодоовочевого напрямку. На Херсонщині його представляє громадська організація “Земля Таврії”. Тож із 2017 року я брав участь у відповідних тренінгах та навчаннях. А минулого року ми виграли грант на інформаційну підтримку в рамках цього проєкту. Нам допомогли створити власний сайт, сторінку в Інстаграмі. Це було для нас значною підтримкою”.

“Знайомі нерідко кажуть, що це призведе до великої конкуренції і нам не вигідно розповідати про все, - зізнається Володимир Жданов. - Але нас це не лякає. На мою думку, важливо зрозуміти хто ти, бізнесмен чи громадський діяч. Наша ж родина вважає себе бізнесменами з соціальною місією, яка першочергово полягає в тому, щоб зробити світ трохи чистішим”.