«Рідкісний ресурс». Як у прифронтовому Херсоні проходить 22-й Мандрівний міжнародний фестиваль Docudays UA

Фестиваль Docudays UA, заснований у 2003 році, є найбільшим фестивалем документального кіно в Україні. Він спеціалізується на документальних фільмах про права людини.

Фільми, відібрані на Docudays UA, восени мандрують всією Україною. Цьогоріч 22-й Мандрівний фестиваль Docudays UA охоплює 19 областей України, в тому числі й Херсонщину, та представляє 10 стрічок, три з яких знято в Україні.

На Херсонщині Мандрівний фестиваль стартував 12 жовтня. Його головною темою є демократія участі – громадянська активність, яку фестиваль формує вже 22 роки. Відкриття 22-го Мандрівного Docudays UA відбулося в онлайн-форматі.

Кінопокази та обговорення документальних фільмів за участі експертів, а також заходи й дискусії про демократію участі, права людини та майбутнє України триватимуть до 16 листопада 2025 року. Фестиваль присвячено координаторці Тетяні Кулик, яка передчасно пішла з життя у липні 2025 року.

Цьогорічне гасло фестивалю, «Рідкісний ресурс», присвячене найціннішому ресурсу України – її людям. Очільниця Благодійної організації “Фонд милосердя та здоров'я”, директорка Департаменту зі стратегічного розвитку ГО “Докудейз” Алла Тютюнник так пояснила цю назву: “Найбільший наш рідкісний ресурс в Україні – це люди, які є найдорожчим, не вимірюваним жодними грошима рідкісним ресурсом. Тому так і назвали фестиваль – “Рідкісний ресурс”. Уся команда Мандрівного фестивалю, усі команди хабів, які є в Херсоні та в інших містах, волонтери – це дуже цінний рідкісний ресурс”.

Крім кінопоказів, у рамках фестивалю проводилися правозахисні та правопросвітницькі заходи, дискусії про демократію участі та майбутнє України. Обговорення після показу є важливим елементом, що дає херсонцям можливість висловити свою думку, поміркувати про права людини.

Оскільки в прифронтовому Херсоні культурне та громадське життя перемістилося в укриття, кінопокази та дискусії відбувалися у безпечних просторах: в різних локаціях хабу «На розі», освітньому тренінговому центрі “Своє” та Херсонському українському культурному центрі імені Олександра Меньшова. Також покази охопили «Сімейний хаб» у селищі Високопілля. Деякі фільми, які були показані в укриттях Херсона, можна було переглянути й онлайн.

Директорка Громадської організації «Інформаційний ресурсний центр "Правовий простір"», регіональна координаторка 22-го Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Херсонській області Наталя Бімбірайте підкреслила важливість таких безпечних просторів для проведення кінопоказів та дискусій: «Супер важливо, що ми маємо такі локації».

У день відкриття фестивалю, 12 жовтня, у хабі “На розі” херсонці подивилися стрічку “Як пройшли мої літні канікули” режисера Антоніо Лукіча.

18 жовтня 2025 в укритті хабу «На Розі» пройшов показ фільму «Скло – моє нереалізоване життя» нідерландського режисера Рогіра Капперса. Це фільм-автопортрет про те, як чоловік у 52 роки вирішив навчитися грати на скляному органі, змінивши своє життя та пройшовши складний шлях від невдач до успіху.

Глядачі підтримали ідею автора фільму, висловивши думку, що суспільство повинно підтримувати “мрійників” та “ідеалістів” і надавати можливості для самовираження та реалізації інноваційних ідей творчих особистостей, адже це сприяє розвитку.

25 жовтня у хабі «На розі» дивилися стрічку «Свідки. Полон вбиває» про трагедію в Оленівці та долі військовополонених. Фільм, створений командою "Архіву Війни", присвячений трагічним подіям у колонії №120 в окупованій Оленівці (Донеччина), що сталися в ніч із 28 на 29 липня 2022 року. Стрічка розповідає про вибух одного з бараків, у якому утримувалися українські військовополонені. Внаслідок цієї трагедії загинуло понад 50 захисників "Азовсталі", а щонайменше 140 військових отримали поранення.

Спікерами були звільнений із російського полону ексмер Херсона Володимир Миколаєнко, представниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора Лариса Іванюк, адвокатка Марина Єлисєєва, юристка БФ "Схід SOS" Олеся Чавурська. Херсонці, які самі пережили полон, поділилися своїм досвідом, обговорюючи, як допомогти людям, котрі «перебували на межі виживання і яких піддавали страшним тортурам», повернутися до повноцінного життя. Під час обговорення виступали глядачі, які дивилися фільм як в онлайні, так і в приміщенні хабу.  Цей показ викликав глибоку дискусію, тема незаконного ув’язнення російськими окупантами військових і цивільних «болить» багатьом херсонцям.

26 жовтня фестивальну естафету прийняло укриття громадського центру «Своє». Дивилися фільм Маартена де Шуттера «Моя золота дитина» про особисту історію режисера, який через 10 років після вбивства матері (вона була у літаку малайзійських авіаліній MH17, який росіяни збили над Донецькою областю) намагається відновити спогади про неї. Мати Маартена була антропологинею, феміністкою та активісткою у сфері боротьби зі СНІДом. Через десятиліття після її вбивства він розпочинає глибоке вивчення її життя та їхніх спільних стосунків, намагаючись відновити забуті спогади та знову відчути її присутність.

Дискусія після перегляду торкнулася теми свідомого батьківства, втрати, пам’яті та усвідомлення та необхідності «зберегти для дітей історію» не лише про війну, а й про їхнє маленьке родинне минуле. 

1 листопада в укритті хабу «На Розі» дивилися фільм «Санаторій» режисера Гара О’Рурка. Фільм, висунутий на "Оскар-2026" від Ірландії, розповідає про роботу одеського санаторію «Куяльник», який продовжує допомагати людям під час війни. Стрічка демонструє, як відбувається реабілітація, зберігаючи при цьому оптимізм. Обговорення торкнулося реабілітації військових та цивільних, які мають психологічні та фізичні травми.

Перегляд фільму викликав у глядачів відчуття особистої присутності, ніби вони фізично перемістилися до санаторію, пройшли спільний досвід із героями та пройнялися їхнім настроєм та внутрішнім світом.

Організатори фестивалю: Громадська організація «Докудейз», Українська Гельсінська спілка з прав людини, Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров’я» та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв». Регіональними партнерами та співорганізаторами фестивалю на Херсонщині стали: БО “Фонд милосердя та здоров'я”, Інформаційний ресурсний центр "Правовий простір".

Фестиваль проводиться за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та International Media Support.

22 Міжнародний Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA відбувається завдяки підтримці Представництва Європейського Союзу та посольства Швеції в Україні, а також International Media Support.