Фейк про два котеджі доньки Валерія Залужного на Канарських островах та у Чилі

Аби показати, що українська влада корумпована, російська пропаганда невтомно продукує нові псевдодокази. Цього разу об’єктом інформаційної атаки став головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Вірніше його родина. Повідомляє ресурс "Без брехні".

Мережею шириться допис про купівлю донькою Валерія Залужного двох котеджів на Канарських островах та у Чилі.

Як доказ придбання нерухомості публікують папери, що нібито засвідчують реєстрацію двох об’єктів нерухомості на ім’я доньки Залужного. Ми дослідили цю інформацію та з’ясували, чому немає підстав вважати її правдою.

Як саме ця новина з’явилась в інфопросторі? Перша її згадка датована 6 лютого — допис з’явився у Telegram-каналі «Цибуля». ( https://surl.li/ezcuy). Нагадаємо, цей канал ще у липні було викрито СБУ як такий, що адмініструється стороною ворога. https://surl.li/ezcva

7 лютого пост про це також з’явився у Twitter Катерини Личевої — в минулому посла доброї волі Радянського Союзу, а нині активної прихильниці російської пропаганди.

За словами Личевої, купівля відбулась у травні 2022 року, а за версією «Цибулі» — восени 2022-го. 8 лютого допис Катерини Личевої ретвітнув французький політик Франсуа Асселіно, відомий своїми радикальними поглядами щодо США та Європейського союзу, а також прихильністю до висловлювань російських політиків. https://surl.li/ezcvc

Саме після того, як французський політик з верифікованим Twitter-акаунтом повідомив цю новину, її почали активно ширити на проросійських ресурсах. Загалом згадок про «вілли Залужного» назбиралось на 23 сторінки Google.

З чого ж складається «доказова база» поширеної інформації?

Так, допис Катерини Личевої складається зі: світлини Валерія Залужного; двох скриншотів з розташуванням «придбаних донькою» будинків у Чилі та на Канарських островах; документів, що мають підтвердити факт купівлі.

Якщо поглянути уважно котедж, «придбаний» на Канарських островах, та документи, що нібито підтверджують право власності Христини Залужної.

Завдяки скриншоту з мапою та котеджем нам вдалось знайти діюче оголошення про продаж цієї вілли на двох різних сайтах. https://surl.li/ezcvg. Оскільки оголошення було оновлене 19 січня 2023 року, цей будинок навряд чи могли продати у травні чи восени 2022-го. https://surl.li/ezcvi

Наступний крок – аналіз документів, що нібито підтверджують факт купівлі будинку на Канарських островах.

Ці файли дійсно створені згідно офіційного шаблону, що використовують іспанські реєстратори. Проте, на них ми знайшли неточності, яких не може бути на справжніх паперах. https://surl.li/ezcvk

Так, на фальшивих документах вказано, що об’єкт нерухомості має площу 800 метрів квадратних. Офіційні ж дані реєстру свідчать про те, що ділянка має площу 811 метрів. При складанні нормативно-правових актів така відмінність є суттєвою. https://surl.li/ezcvn

При цьому характерно: у паперах, що надали фейкороби, вказано таку ж площу будинку, що і в активному оголошенні про продаж. Можемо припустити, що інформацію було скопійовано не з кадастру, а саме з оголошення. https://surl.li/ezcvg

Також нам вдалось з’ясувати, що за реєстрацію даного об’єкту відповідає реєстратор під номером 5. Натомість фейкороби повідомляють, що за складання цього акту звітує реєстратор під номером 1. https://surl.li/ezcvn

Другий будинок, як і попередній, теж все ще можна придбати. Нам вдалось знайти оголошення про його продаж у мережі.

Фактчекери інших ресурсів детально розглянули інформацію про вказану віллу й з’ясували, що документи про реєстрацію будинку в Чилі є фальшивими. https://surl.li/ezcvs. Були перевірені реєстраційний номер довідки компанії CBRS й встановили, що паперів з таким номером не існує. Отже, маємо справу з підробкою. 

Висновок

Вкид про нібито придбання Христриною Залужною двох коштовних котеджів є фейком.

Новину створили на псевдо «українському каналі», викритому СБУ як проросійський, і згодом поширили у Twitter за допомогою проросійського ж французького політика з верифікованим акаунтом, «легітимізувавши» таким чином її статус.

Дослідження процесу поширення новини говорить про те, що її просування націлене не скільки на українську аудиторію, скільки на уразливу західну аудиторію, громадська думка якої впливає на підтримку українських партнерів.

Саме тому, подібні «вкиди» варто не тільки спростовувати, а й надавати розголос їх спростуванню.

P.S. Матеріал розміщено в рамках ініціативи Мережа проектів з протидії дезінформації