Чому важливо перевіряти інформацію: висвітлення подій на Каховській ГЕС

Після підриву росіянами Каховської ГЕС у соцмережах почали з’являтися багато фотографій та відео, які додавали до новин. Проте деякі з цих фото та відео ніяк не були пов'язані з реальними подіями. Отже, розберемо 4 таких кейси.

Як проілюстрували справжній підрив старим відео

Українські поважні ЗМІ та пабліки, як і чимало пересічних користувачів, запостили відео нібито підриву Каховської ГЕС. Проте це відео є старим: його поширили росіяни ще в листопаді. Тоді вони підірвали автомобільний міст на дамбі після того, як ЗСУ змусили їх залишити Херсон. 

Росіяни одразу ж почали звинувачувати українців у тому, що вони  брешуть та використовують відео, яке не стосується цієї події. Потім деякі ЗМІ видалили  повідомлення, але це не допомогло уникнути звинувачень у брехні. 

Але і ГУР і СБУ повідомляють, що Каховська ГЕС була саме підірвана росіянами. 

Турбуючись про тварин, забули про перевірку інформації

Фото собак, яке ймовірно спочатку запостив паблік із Херсона, потім уже поширив акаунт Верховної Ради та МВС, а вже після того – ЗМІ, та блогери, як скажімо, Марія Єфросиніна – насправді є фотографіями з Таїланду (із собаками), з Росії (з поросям) та з Австралії (з коровою). 

Цією помилкою скористалися російські пропагандисти, які знову звинуватили українців у брехні. 

Українське ЗМІ переплутало два міста

Видання “Дзеркало тижня” використало фото з Нової  Каховки, написавши, що на знімку – підтоплений Херсон. Ймовірно, після того, як працівники видання побачили свою помилку, вони видалили публікацію без коментарів. 

Як херсонській паблік заплутав пропагандистів 

Також один із пабліків опублікував відео, на якому люди начебто рятуються від затоплення, але це – хресна хода (ми бачимо  хрест на відео). Майже одразу паблік написав, що відео не має стосунку по події. Але цей пост підхопили російські пропагандисти, стверджуючи, що в Україні не спроможні допомогти людям: “Судячи з відео в пабліках, багато хто не чекає евакуаційних бусів, покидає свої домівки пішки. На відео по трасі йде велика колона людей, де є і люди похилого віку”. Але це все насправді – фейк. 

Що нам робити?

Теракт на Каховській ГЕС шокував багатьох. Але прагнучи поділитися цією страшною новиною якомога швидше, багато хто – і ЗМІ, і користувачі, і телеграм-канали – намагалися похапцем запостити будь-що, на їхню думку, пов'язане з Херсонщиною.  Але така квапливість і неперебірливість призвела до багатьох помилок. 

Деякі ЗМІ потім без коментарів і вибачень видалили неправдиву інформацію. Але це не змінило ситуацію, бо російські пропагандисти вже зробили копії. 

Тож ліпше безоглядно не піддаватися прагненню першим опублікувати якусь новину, якщо ви не її автор, а ретельно все перевірити. 

Як перевірити фото?

Якщо ви хочете поширити новину або зробити репост, перевірка  інформації  не займе багато часу. Щоби перевірити будь-яке фото, можна зробити знімок з екрана або завантажити фото та додати його в пошук Google або в TinEye. 

Перевіряти інформацію – доволі захопливо та весело! Ви можете зробити це неодмінним правилом перед тим, як опублікувати пост у соціальних мережах або репостнути, або коли гортаєте стрічку.