3D-модель найстарішої булави українського півдня презентовано до річниці Незалежності України

У 2021 році, в 30-ту річницю Незалежності України, археологи знайшли в Тягині унікальний артефакт – середньовічну булаву, і це стало справжньою сенсацією. У 33-тю річницю Незалежності ця булава презентується у вигляді 3D моделі – вона відреставрована і оцифрована, її може побачити кожна людина у всьому світі.

Пані Біляєва припускає, що вона могла належати самому Богдану Глинському, на тоді фактично гетьману Війська Запорозького, він у 1492 році очолив похід у Дніпровський лиман, на Тягинь. Саме цей похід вважається першою письмовою згадкою про запорізьке козацтво.

Розкопки в Тягині, 2021 р. Фото надано ІРЦ «Правовий простір»

Булава - символ  влади не лише в Україні за часів Київської Русі, але й у багатьох європейських країнах з часів середньовіччя. Для історії півдня і Херсонщини зокрема датування таких артефактів як тягинська булава є надзвичайно важливим. З наукової точки зору це засвідчує, що вже у 14-15 століттях тут існувала розвинена цивілізація, і вона точно не мала нічого спільного з історією Росії, яка окупувала ці землі у 18-му столітті, знищуючи все збудоване попередниками. Попередники – це, по перше, Велике князівство Литовське, адже фортеця Тягинь належить до маловідомого періоду розвитку української цивілізації – часу створення Великим литовським князем Вітовтом фортифікаційної лінії вздовж узбережжя Чорного моря (кінець XIV - початок XV ст.).

Проте процес оцифровки й створення 3D-моделі булави виявився складним і не швидким. Булава потребувала не лише консервації, але й дуже специфічної реставрації, адже у ґрунтах Тягині залізо зберігається погано, сильно іржавіє, тому орнамент майже не зберігся. Кілька місяців артефакт мав перебувати у спеціальному розчині, й тільки після цього стала можлива оцифровка, тож чекати довелося довго. І от нарешті булава оцифрована командою “єМузей” – одними з найкращих українських спеціалістів з оцифровки і 3D-моделювання. Тепер ви можете побачити і «покрутити» булаву власноруч. Модель працює як з комп’ютера та планшета, так і з мобільного телефона:

https://sketchfab.com/3d-models/77ee4e29d11d44f88491fa5129959eb0

Оцифровка колекції. Працює команда “єМузей”. Київ, 2024 р. Фото надано ІРЦ «Правовий простір»

А знайшли середньовічну булаву в Тягині троє учасників Південної середньовічної експедиції ІА НАНУ – всі вони не професійні археологи, а волонтери. Сама експедиція була унікальною саме тим, що допомагати археологам їхали волонтери з різних куточків України, всіх об’єднувало бажання докластися до відкриття і відновлення справжньої історії українського півдня. Один з волонтерів, які знайшли булаву – Роман Авраменко, він родом з Чернігова. У 2021 році Роман працював у Києві і поїхав в експедицію, щоб «трохи видихнути від роботи». 

Інший учасник експедиції – Петро Чупрун, херсонець, який до повномасштабного вторгнення працював вчителем інформатики, а потім вступив до лав ЗСУ. 

Історичний момент: знахідка булави. Тягинь, 2021 р. Фото надано ІРЦ «Правовий простір»

Наталя Бімбірайте і херсонець Володимир Купрій на відкритті виставки «Фортеця Тягинь» в Архелогічному музеї Інституту археології НАНУ, Київ, лютий 2022 р. Фото надано ІРЦ «Правовий простір»

Партнери проекту:

ГО Культурний центром «Україна – Литва»
ГО Центр культурного розвитку «Тотем»
Інститут археології НАН України
«Асоціація миротворчої школи України»
Литовська громадська організація «Допомога Півдню України» (Aid for Southern Ukraine).

Проект «Фортеця Тягинь – форпост європейської історії українського півдня» впроваджується ІРЦ «Правовий простір» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.