Тероборона в Україні: нові виклики
Словосполучення “територіальна оборона” міцно увійшло до лексикону українських громадян з березня 2014 року, коли після анексії Криму та збройного протистояння на Донбасі цей термін став особливо актуальним. Згодом загони тероборони були активно залучені під час АТО. З перетворенням антитерористичної операції на ООС загони тероборони почали виконувати переважно функцію захисту “внутрішніх” регіонів країни.
А останні кілька років цей термін майже зійшов зі сторінок електронних ЗМІ та з екранів телеканалів. Однак наприкінці 2021 року і особливо зараз, на початку 2022 року, територіальна оборона знову нагадує про себе. Звичайно ж, не в останню чергу це пов'язано з інтенсивним потоком інформації про потенційне військове вторгнення на територію України російської армії.
У зв'язку із напруженою ситуацією українські загони тероборони зараз повсюдно проводять різноманітні навчання. Активізації цього процесу сприяв і Закон України “Про основи національного опору”, який набув чинності 1 січня.
Уже 22 грудня минулого року військовий комісар Херсонської області Олексій Зіньковський повідомив, що у регіоні буде сформовано 6 батальйонів тероборони (по одному на кожен район та один – в обласному центрі), а також управління окремої бригади тероборони.
“Сьогодні на 50% вже є охочих проходити службу в бригаді тероборони та в окремих батальйонах. Запрошуємо всіх, хто має досвід служби на тих чи інших військових посадах”, - заявив Зіньковський, додавши, що військовослужбовці зможуть укласти контракт на три роки, матимуть медичне та речове забезпечення, соцпакет, отримуватимуть зарплату тощо.
У вівторок, 25 січня, Український інститут майбутнього оприлюднив результати соцопитування, згідно з яким 56% українців готові особисто вступити до лав тероборони, якщо такі загони будуть створені в їх громаді. Також дослідження продемонструвало, що 33% респондентів вважають цілком реальною загрозу нападу на країну з боку Російської Федерації.
Своєю чергою, у понеділок, 24 березня, міністр оборони України Олексій Резніков заявив на брифінгу, що тероборона у прикордонних регіонах сформована вже на 70%.
"На сьогодні всі прикордонні області, в яких перебувають сили територіальної оборони, що розгортаються в режимі мирного часу, вже сформовані на 70%, і це абсолютно дозволяє їм забезпечувати та виконувати поставлені завдання", - сказав він.
Разомі з тим, усі ці бурхливі і всеохопніі процеси, як часто-густо буває, викликали у суспільстві суперечливі думки. Наприклад, після того, як мер Києва Віталій Кличко запропонував зібрати екстрене засідання Асоціації міст України, де були б присутні міські голови всіх великих населених пунктів, цю ініціативу досить жорстко розкритикували деякі його колеги з інших міст. Так, градоначальник Дніпра Борис Філатов визнав цю пропозицію банальним політичним піаром:
“Просто вже дістали огидні політичні танці з бубнами. Нехай усі тихо роблять свою роботу, а не ходять із транспарантами під телекамери”, - прокоментував Філатов висловлювання Кличка.
Крім того, до окремих нюансів формування загонів територіальної оборони виникли питання у фахівців. Так, експерт з питань безпеки Сергій Шабовта в інтерв'ю виданню “Голос.ua” заявив, що урядова “Постанова про порядок застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї та патронів до неї під час виконання завдань тероборони” може обернутися “не найкращим результатом”.
“Україна посідає перше місце за злочинністю в Європі, а з цією постановою кожен другий злочин, який буде скоєно за допомогою мисливської зброї, прикриватиметься цим документом та інструкцією до цього закону,” - поділився своєю думкою Шабовта.
Також він припустив, що нинішня інтенсифікація створення загонів тероборони - це насправді посилення "підрозділів опричників президента Зеленського в регіонах", які у разі потреби поряд із правоохоронними органами придушуватимуть соціальні протести.
-preview.webp)
-preview.webp)