Святкування Водохреща в Херсоні. ФОТО

Святкування Водохреща в Херсоні. ФОТО

На термометрі - 14, але відчайдухів низькі температури не зупиняють: охочі пірнути у крижану воду все прибувають до місць купання. Ще вчора віряни готували “голодну” кутю, а сьогодні вранці вже пірнали у річку, — так проходило святкування Водохреща.

Фото Юлії Данилевської

Найулюбленішими місцями херсонців для занурення у воду традиційно є набережні біля парку Слави та на проспекті Ушакова.

Аби попередити можливі нещасні випадки на воді, у Херсоні Держслужба з надзвичайних ситуацій облаштувала 3 рятувальних пости, де постійно чергували рятувальники — у Гідропарку, на Набережній  проспекту Ушакова та на Набережній ім.генерала О. Федорова, яку в народі називають Арестанка.

Загалом по області встановлено 15 рятувальних постів (54 рятувальники та 11 одиниць техніки) з пунктами обігріву та засобами порятунку на воді.

Пункт обігріву біля парку Слави. Фото Юлії Данилевської

Походження свята та звичаї

Подейкують, що той, хто скупається на Хрещення Господнє, “змиє” з себе всі гріхи. Однак на сайті Української Православної Церкви спростовують ці чутки й наголошують, що святкувати потрібно без меркантильних думок. 

Відзначають Святе Водохреще 19 січня. Християни шанують цю дату, оскільки вважається, що  в цей день відбулося Хрещення Ісуса Христа у річці Йордан. Саме тому головний символ Водохреща - вода. Вважається, що 19 січня вона має цілющі властивості. У храмах в цей день читають святкову молитву та освячують воду, яку віряни забирають з собою. Цю воду можна пити, окропити нею оселю, її заведено зберігати протягом року.

Хрестив сина Божого пророк Іоан Предтеча, відтоді його почали називати Хрестителем. Святкувати Водохреща або Богоявлення почали ще за життя апостолів.

Віряни починають відзначати свято ще 18 січня - це Водохресний Святвечір (Надвечір'я або Голодна Кутя). У родинах готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона “голодною” від того, що до наступного дня (доки не освятять воду в річці) люди “говіли”, тобто нічого не їли. Також це останній день колядок. 

З голодною кутею пов’язані цікаві обряди — “заклинання морозу”. Адже хрещенські холоди були як зараз, так і в давнину — найміцнішими. Перед тим, як сісти за вечерю, господар брав ложку куті, підходив до вікна, прочиняв кватирку і тричі казав:

- Морозе, морозе, йди до нас куті їсти!

Після паузи знову звертався:

- Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!

Потім господар виходив на вулицю і гукав:

- Морозе, морозе! Ходи до нас повечеряти та не морозь наших коней, биків, свиней, курей, жита і пшениці. А якщо не йдеш, то йди собі на жіноцьку цибулю!

Свято Водохреща в наші дні

Зараз про стародавні традиції вже мало хто пам’ятає. 19 січня херсонці навідуються до річки здебільшого, аби загартуватися та зміцнити імунітет. До набережних парку Слави та Ушакова вабить здебільшого водіїв, — коли виходиш з крижаної води на берег у власному авто легше зігрітися і є куди покласти мокрі речі.

Найбільший наплив херсонців, які бажали пірнути, був до 9-ої ранку. 

Один із пірнальників, Олексій, розповідає, що занурюватися у Дніпро на Водохреща почав ще 8 років тому — відтоді жодного разу не пропустив. У “змивання” гріхів не вірить, а от зміцнення здоров'я та неабиякий прилив сил відчуває.

Усі фото Олександра Корнякова

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини