Підтримати нас

Оптимізація витрат Білозерської громади чи знищення культури на селі

Vgoru
Автор статті
01 лютого 2022 13:00
3,167
Поширити:

З 1 березня в Білозерській територіальній громаді з населенням понад 20 тисяч на постійній основі будуть працювати лише дві бібліотеки - у Білозерці та Кізомисі. А директори сільських клубів працюватимуть за себе, та одночасно за масовиків-витівників, прибиральників і двірників.

В оприлюдненому бюджеті Білозерської селищної ради в порівнянні з попереднім роком закладено зменшення більше ніж на 5 млн гривень доходів загального фонду. Вперше, за всі роки існування громади.

Основним джерелом надходжень місцевого бюджету є 60 % податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Кожний офіційно зареєстрований працівник є платником цього податку і наповнювачем бюджету. Тож більше робочих місць, вища заробітна плата - більші доходи бюджету. Але в Білозерській територіальній громаді відбувається зворотний процес.

Трохи історії 

Білозерська громада об'єдналася у 2017 році й до останніх місцевих виборів жила без скорочення освітньої та культурної мережі. 

Після закінчення процесу децентралізації та місцевих виборів 2020 року громада збільшилася на чотири старостинські округи. Очолила громаду, уже вдруге, Антоніна Чередник, бо за два роки попереднього головування показала певні позитивні результати. Але вона була фігуранткою кримінальної справи за ст. 368 Кримінального кодексу України (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), опинилася на деякий час у слідчому ізоляторі, згодом через суд її декілька разів відстороняли від посади та забороняли зустрічатися/спілкуватися з представниками апарату. Керував справами у той час секретар ради Євген Шепель.

У березні 2021 року депутати обрали нового секретаря ради, Олену Козачек. І майже одразу, на позачерговій сесії 7 квітня,  висловити недовіру та достроково припинили повноваження голови Білозерської селищної ради Антоніни Чередник. 

До призначення нових позачергових виборів голови очолила органи місцевого самоврядування пані Козачек. І в громаді одразу почали говорити про нестачу коштів у бюджеті.

Ущільнення освіти

Для зменшення видатків керівництво громади почало оптимізувати освітню мережу. 

Спочатку скоротили охоронців навчальних закладів, натомість приміщення обладнали сигналізаціями. Потім на сайті селищної ради оприлюднили проєкти рішень щодо закриття двох шкіл, двох дитсадків і зниження рівня ще однієї школи. 

Зокрема, планували закрити неповну середню школу та садочок у селі Таврійське. Це село має близько 800 мешканців і найвіддаленіше від центру громади. Щодо витрат бюджету на утримання тамтешньої школи, то вони були найменшими з усіх освітніх закладів громади. Оскільки будівля маленька, тепла, має пічне опалення, з обслугового персоналу - одна ставка.

Новина обурила батьків та вчителів, вони мобілізувалися і виступили з протестами: відбувалися чисельні загальні збори, звернення, мітинги. 

У результаті оптимізація тут завершилася тільки зниженням рівня школи до початкового та переведенням місцевого садочка в її приміщення. 

Сьогодні понад сорок учнів 5-9-х класів двічі на день долають шкільним автобусом відстань в 11 км до школи у найближчому сусідньому селі.   

“Зайві” вакансії

Далі оптимізація торкнулася культури. Як розповідають працівники цієї сфери, начальник Управління освіти, культури, молоді та спорту  Ірина Козльонкова запропонувала людям звільнитися на зимовий період. 

У вересні начальниця Управління зібрала нас, керівників Будинків культури та бібліотекарів, щоб ми написали заяви на звільнення на зимовий період, - згадує директорка Миролюбівського Будинку культури Наталія Кеніг. - Ми їх написали, але через день відмовилися від них. Звернення про відкликання заяв написали не всі. Ми поки що залишилися при роботі. Але нас змусили для економії бюджету написати заяви на відпустки своїм коштом на один місяць. А хто не відкликав заяви на звільнення, стали безробітними.

Та навіть ті, хто писав заяви на місячну відпустку власним коштом, виявилися не застрахованими від звільнення. 

Миролюбівська бібліотека. Участь у всеукраїнській акції “Молодь in UA”

Бо на сесії у грудні депутати проголосували за скорочення близько 30 штатних одиниць Будинків культури, бібліотек, музею, позашкільної освіти.

У коментарі Суспільному доглядачка експозиції Білозерського музею Любов Сахно про те, що сталося, розповіла:

Увечері прийшла з роботи, а вранці дізналася, що звільнена. Коли погодилася писати заяву про відпустку власним коштом, думала, що допомагаю своїй громаді економити гроші. А насправді залишилася без роботи…

Мабуть, пам'ятаючи бурхливі протести проти оптимізації освіти, сільська рада не оприлюднювала ці проєкти рішень на сайті. Їх внесли  в порядок денний безпосередньо під час сесії, з “голосу” пані Козльонкової, яка є не лише начальником Управління освіти, культури, молоді та спорту, а й депутатом сільради. За її пропозицію проголосували майже одноголосно. 

Своїми рішеннями депутати скоротили всіх сільських завідувачів бібліотек, крім одного. Залишили одну штатну одиницю в Кізомисі. Бо в селі, де мешкає майже півтори тисячі людей, немає Будинку культури, тож бібліотека - єдиний осередок культури. 

Отже, з 1 березня в громаді з населенням понад 20 тисяч на постійній основі будуть працювати лише дві бібліотеки - у Білозерці та Кізомисі. А жителів інших населених пунктів обіцяють приймати в приміщеннях їх бібліотек  за певним графіком. 

Також на тій сесії скоротили прибиральників усіх сільських клубів. Тож навесні тамтешні директори будуть і за прибиральників, і за двірників.

А три маленьких села, які мають населення 300-700 виборців, “де-факто” залишаться без сільських клубів, бо там і директорів теж скоротили, у селі Таврійське в тому числі.

Вивели зі штату 7 ставок й у Білозерському Центрі творчості дітей, юнацтва та молоді.

За офіційною версією, людей не позбавили робочих місць. Нібито рішення було суто формальним - просто скоротили  посади, тобто ті, які й так були вакнтними.

Але декого все ж скоротили, а інші посади - штучно зробили вакантними, підмовивши людей написати заяви на звільнення начебто тимчасово, до весни!  В результаті  кількість робочих місць значно зменшилася, а отже - і цьогорічні надходження ПДФО.

Економіка управління

У той самий час бюджет на 2022 рік передбачає збільшення витрат на управління громадою.

У 2018-2020 роках витрати на апарат селищної ради громади складали 8 млн гривень на рік, це становило 25% власних надходжень до бюджету. Відділ освіти та фінансовий відділ були в апараті селищної ради. Після закінчення реформи децентралізації, адміністративної реформи та збільшення громади, ці два відділи трансформували в окремі комунальні заклади. 

Штат визначили чималий, ймовірно тому, що треба було працевлаштувати багатьох з-поміж тих, хто втратив роботу через ліквідацію районних установ. Тим паче, що деякі з колишніх районних управлінців стали теперішніми депутатами Білозерської селищної ради. 

На даний час 14 депутатів із 26 працюють або в апараті громади, або в місцевих комунальних закладах. 

Відповідно до звіту за 9 місяців 2021 року на “керування” громадою було витрачено 13,5 млн гривень. А бюджетом на 2022 рік передбачено витратити на утримання апарату селищної ради, управління освіти, культури, молоді і спорту та фінансового відділу близько 29 млн грн, що становить майже 40% від запланованих власних надходжень до загального бюджету громади (69.9 млн грн). 

Хоча в інших розвинених громадах навпаки - намагаються скоротити витрати на утримання органів місцевого самоврядування. А культуру - просувають, організовують та проводять різні масові заходи, фестивалі, змагання, розкривають свій потенціал та залучають туристів. Адже саме туризм наразі є найперспективнішим напрямком розвитку та наповнення бюджету. І в цьому напрямку в Білозерській громаді вже є значні напрацювання. Взяти, наприклад, хоча б інтерактивні експозиції місцевого музею - де можна приміряти старовинне вбрання, випити козацької кави, подивитися кіно, зіграти на інструменті-бугаї тощо.

Та після таких рішень уже є побоювання: чи не втратить взагалі громада свої перспективи?

Матеріал підготовлено у межах Медіашколи “Вгору”, що проводять Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я” в партнерстві з Медіаплатформою “Вгору” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Фото Ніни Хороняк, Світлани Єременко

Більше новин читайте на нашому телеграм каналі
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ