Коли суди стануть судами

Уже півтора місяці районних судів міста Херсона формально не існує. 19 січня Указом Президента їх ліквідовано, а замість утворюють один міський. Але це не просто формальне “об’єднання”,  наше місто стало випробувальним майданчиком для перевірки ефективності нової реформи судоустрою.

Уже було дві спроби змінити цю корумповану систему, але вони “не спрацювали”. У січні цього року до парламенту подано проект змін до Конституції України, який знову передбачає реформи судоустрою, зокрема – укрупнення. Тобто,  в інших містах України також будуть працювати тільки міські суди.  

Законопроект Верховною Радою ще не схвалено, але його вже частково опрацьовують саме у Херсоні. Можливо, наше місто обрано для “іспиту” тому, що районні суди вже розташовувалися в одному будинку. Тобто, не треба шукати  приміщення, обладнувати нові кабінети, витрачати на це час та гроші. Фактично залишилося змінити вивіску і виконати суто паперову роботу – зареєструвати міський суд Херсона. Кількість суддів та працівників апарату залишиться такою ж, як було разом у трьох районних. Але це лише вершина айсбергу.

Звідки статки, ваша честь?

Деталі того, що  відбувається у Херсоні та планують зробити в Україні,  “Вгору”  розповіли співавтори Законопроекту, активісти Реанімаційного пакету реформ. Експерт з судової реформи Михайло Жернаков характеризує документ так: “Відсотків на 80% це той законопроект, який довго і  ретельно розробляли національні експерти. Він враховує європейські стандарти щодо незалежності судової влади і значною мірою деполітизує її. Та найголовніше, в змінах до Конституції є  буквально пара рядків, які дозволяють запровадити  механізми, що призведуть до ефективного оновлення судової влади”.

Про які механізми йдеться, нам пояснив заступник голови Правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. Загалом їх чотири.

Перший: ті судді, що призначені на п’ять років, після закінчення цього терміну не зможуть одразу претендувати на безстрокову посаду. За ними лишається право знову взяти участь у конкурсі на посади, але перевірка їх заяв та декларацій буде більш жорсткою, ніж раніше.  

Другий: оцінювання працюючих суддів. Те що в народі називають “переатестацією” .

Третій: реорганізація системи. Тобто те, що  відбувається у Херсоні – укрупнення. Така ж доля, укрупнення, чекає всі інші районні суди міст України і апеляційні суди кожної області. І перш ніж отримати призначення у новій структурі, кожен претендент має пройти через три “кордони”  оцінювання.  

– Ми дуже хотіли, але цього в змінах до Конституції нема, – говорить  Роман Куйбіда, – щоб оця реорганізація перш за все зачепила верхівку судової системи. Якщо законодавець піде на ліквідацію вищих судів,  це стане підставою щоб всі чотири верховні суди замінити одним.

І четвертий: можливість звільнити суддю, якщо він не довів, або відмовився довести легальність походження свого майна. Сьогодні теоретично теж можна звільнити суддю, якщо він отримав майно корупційним шляхом, але довести  це  – практично неможливо. Тепер же суддя має довести те, що він на чесно зароблені гроші купив машину або звів будинок. Не робиш цього – до побачення. Це ще не підстава до кримінального провадження, але може бути приводом до розслідування.

– Ще ми запропонували,  – продовжує експерт, –  подачу декларації про родинні зв’язки, щоб виявити потенційний конфлікт інтересів. Також створити Громадську раду, яка могла б теж “просіювати”  суддів. В її обов’язки має входити аналіз діяльності суддів по всій Україні, виявлення та розповсюдження інформації про їх корупцію. До формування ради повинні  залучатися   громадські організації, що мають рекомендації або досвід співпраці з міжнародними структурами, крім Росії.

Тобто створюється жорсткий та ефективний фільтр перевірки та відбору суддів не тільки на нові посади, а й моніторингу працюючих. І виявлення порушення є вже причиною до звільнення, чого в Україні ніколи не було. Тобто суддя вже не є “недоторканним”. Він потрапляє під пильне око і офіційних органів, і громадськості. Але це стосується тільки корупціонерів. Якщо ж він сумлінно виконує свої обов’язки, то  отримає надійний захист від політичного тиску.

Як теорія виглядає на практиці

Про “перші враження” від експерименту нам розповіли в адміністрації  колишнього Дніпровського районного суду Херсона.

Із самого початку було незрозуміло, як саме утворювати міський суд. Законодавством передбачено два шляхи: або “з нуля”, або  реорганізувати районні суди в один. В Указі про шляхи – ні слова, а це  важливий нюанс. Адже від цього, наприклад, залежала доля тих справ, що вже на розгляді: чи залишаться вони припадати пилом, поки не утворять новий суд, та судові розгляди почнуться з самого початку справи, або люди зможуть захистити свої права, не чекаючи закінчення судового “перезавантаження”. Тому разом із експертами суди вирішили йти  шляхом реорганізації. Такий механізм передбачає правонаступництво і тому дозволяє “ліквідованим”  суддям продовжувати виконувати свої повноваження. Херсонські першопроходці  вже запропонували додати до законопроекту чітко прописане правило: поки немає нового суду, старі продовжують виконувати свою роботу. Також обговорюються повноваження судової адміністрації: на практиці саме вона займається перереєстрацією, але формально цих повноважень у неї не має.  І ще постало питання про тих фахівців, у кого якраз закінчився п’ятирічний термін призначення. Таких у нас вже 11. У проекті не прописано, як саме їх працевлаштовувати.  Адже міський суд утворюють шляхом реорганізації, тому на нові посади можна переводити тільки тих суддів, у кого такий строк не скінчився. Також, хоч і встановлено терміни реорганізації – до травня, процедура перевірки та затвердження суддів може затягнутися.  

Але, незважаючи на деякі “незручності”, більшість херсонських служителів Феміди вважають: зміни, що  у нас відбуваються – на краще. Херсонцям стане зручніше звертатись зі справами, не буде вже плутанини, до якого віконця подати папери (адже траплялося, що замість Дніпровського справа потрапляла до Комсомольського суду, тому залишалася без розгляду).  Завдяки реорганізації суддям можна буде спеціалізуватися суто на кримінальних або цивільних справах. Це дозволить краще опрацьовувати зміни до законодавства і якість розгляду справ стане кращою. Жорстка перевірка допоможе нарешті позбавитись корупції.

Національні особливості

Зазвичай у країнах Європи центр реформ – в уряді. Але в нас цю реформу передали проводити Президенту. Законопроект розроблявся у співпраці РПР та адміністрації президента  на чолі з Олексієм Філатовим. Останній де-факто є відповідальним за проведення судової реформи. Причини дуже прості – судова система й наразі підтримує минулий уряд і це загроза національної безпеки. З початку своєї каденції  Петро Порошенко перебуває між “двох вогнів”: з одного боку, під тиском  судової системи, що  не бажає змін, а з іншого – під тиском громадськості разом із міжнародними партнерами, що вимагають кардинальних рішень.

Після змін до Конституції Президент позбавиться права вибирати суддів на призначення, кандидатів  підбиратиме Вища рада Правосуддя. А право перевести суддю з одного суду в інший поки залишається за Президентом на 2 роки. Цей “залишок” сприймається неоднозначно, але це право підтримала Венеціанська комісія в інтересах нашої національної безпеки. Та загалом законопроект оцінюють як “стримано оптимістичний”. Також, за оцінками експертів, повне очищення судової гілки влади та оновлення Вищої ради Правосуддя слід очікувати не раніше 2019 року. Але початок покладено.