Зе-формат судової реформи: вдале завантаження чи небезпечне скорочення

Зеленський запропонував удвічі скоротити кількість суддів Верховного Суду, а також на третину урізати їм зарплату.

Повертаємось до історії з ексберкутівцями, яких звинувачували в масових розстрілах активістів Євромайдану. Останні судові рішення в цій справі – це яскравий приклад того, що суди і досі працюють у ручному режимі. Про реформу галузі годі й говорити, йдеться в матеріалі 5 каналу.

За часів V Президента вона почалася, але не завершилася. Президент Зеленський по-своєму взявся реформувати українську Феміду. Пояснив доступно – хоче поміняти суддів, щоб зайшла молода кров. Зміни взявся робити там, де вже реформа відбулася за попередньої влади. Суд Верховний. Той, який розглядає справи про вибори. А ще по "ПриватБанку". Жодних паралелей і суджень. Просто треба поміняти суддів, як сказав президент. 

Імплементувати судову реформу, яка передбачає скорочення штату Верховного Суду, оновлення складу Вищої кваліфікованої комісії суддів, створює комісію доброчесності та етики, заходилися поспіхом. Незважаючи на зауваження міжнародників, запропоновану Банковою реформу парламент таки ухвалив. І ось майже через два місяці з дня ухвалення реформи Венеціанська комісія надала свої висновки щодо суддівських змін.

Європейці не вважають реформу вдалою. Нарікають, що скорочення суддів призведе до колапсу і затримки розгляду справ. Ще цікавий момент, якщо суди перезавантажують уже вдруге, значить перебування суддів на посадах залежить від волі політиків. У тонкощах судового перезавантаження розбиралася журналіст "5 каналу" Леся Головата. 

До барокових інтер'єрів Кловського палацу Олена Кібенко вже звикла і сприймає їх як робоче місце. Два роки тому вона зайшла сюди уперше, присягати на вірність народові як суддя оновленого Верховного Суду. До того, як уперше надягнути суддівську мантію, Олена була правником. Заснувала власну юридичну фірму та викладала право в Харківському Національному університеті. У 2016 році натрапила на інформацію про конкурс до Верховного Суду. 

Вдало пройшла випробування, тривалістю рік, і розпочала новий амбітний марафон. 

 Верховний Суд – це остання інстанція, яка ставить крапку в усіх судових спорах України. Зокрема і щодо виборів. Тут розглядають касаційні справи проти президента, уряду, суддів, олігархів. За все відповідальні дві сотні суддів. Із 230 тисяч поданих справ за два роки у Верховному Суді розглянули 150. Але на початку вересня для касації почався період турбулентності. 

Почав з реформованого Верховного Суду. Тут запропонував удвічі скоротити кількість суддів, а також на третину урізати їм зарплату. Кілька разів голова Верховного Суду Валентина Данішевська намагалася зустрітися з президентом. Каже: безрезультатно. Тому свої застереження, що звільнення верховних суддів позбавляє українців доступу до правосуддя, висловлювала вже у Верховній Раді, перед голосуванням у турбо-режимі за зміни до законодавства. На виступ їй виділили хвилину. 

Монобільшість, не чекаючи висновків Венеційської комісії, на них посилається. 

Спротив був і в сесійній залі. Опозиція не дала жодного голосу. Та й самі "слуги народу" ледь не провалили голосування. Лише 219 голосів "за". 

Вже на початку грудня Венеціанська комісія оприлюднила критичні висновки. Реформа загрожує стабільності та незалежності судової системи. Олена Кібенко розшифровує: влада не може на власний розсуд звільняти суддів, призначених довічно. 

На цьому наполягали експерти. Попередня ВККС провалила оцінювання служителів права, даючи зелене світло недоброчесним кандидатам на мантію. Вже за місяць 12 членів ВККС мають призначити через відкритий конкурс. 

"Показала практика, що в Україні довіра є до міжнародних експертів. Воно проявилось досить непогано в Антикорупційному суді і тому було дуже просте рішення. Давайте запропонуємо таким самим експертам вибрати нам кваліфікаційну комісію", – каже член громадської ради доброчесності Роман Маселко. 

Протягом тижня журналісти "5 каналу" просили прокоментувати у Вищій раді правосуддя, як працюватиме цей механізм, але відповіді так і не отримали. 

Апогеєм судової реформи від Володимира Зеленського стало те, що будь-які рішення щодо конкурсу до кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя можна оскаржити у скандально відомому окружному адмінсуді Києва. Саме тут розв'язували руки силовикам під час Майдану. Поновлювали Романа Насірова, відстороняли Уляну Супрун. Забороняли переіменовувати Українську церкву Московського патріархату та відновлювали Київський. Тут скасували Націоналізацію "ПриватБанку". Ще у 2017 році окружний адмінсуд Києва мали реформувати, а по суті – ліквідувати, утім це так і не відбулося. 

Окружний адмінсуд працює й нині. Правосуддя в ньому вершать непереатестовані судді. Чому вони не пройшли кваліфікаційне оцінювання, вже розслідувала Генеральна прокуратура у межах справи про так звані плівки Вовка. 

Те, що сліпою українською Фемідою можна керувати, владоможці довели під час зміни запобіжного заходу для п'ятьох колишніх беркутівців. Їм інкримінують вбивства 49 та поранення понад 80 майданівців 20 лютого 2014 року. До вироку колишнім силовикам залишалося пів року. Понад чотири роки справу Майдану розглядали у Святошинському суді, а спустили за два дні. Просто в залі суду поміняли прокурорів, а згодом генпрокурор наказав: беркутівців треба відпустити. На обмін.