Заступник генпрокурора Віталій Касько: Санкції з Януковича і Ко можуть зняти в березні наступного року

Касько розповів про тиск, компромат, антикорупційну прокуратуру, відставки колег та коли Захід зніме санкції з клану Януковича.

Заступник генерального прокурора України Віталій Касько бореться з корупцією у власному відомстві та нині готує до суду справу своїх "діамантових" колег. Зізнається, що його перебування на посаді – питання
часу. Бо уся прокурорська машина працює, шукаючи підстави для відставки Каська. Про тиск, компромат, антикорупційну прокуратуру, відставки колег, про те, коли Захід зніме санкції з клану Януковича, Віталій Касько розповів в інтерв'ю кореспонденту програми ТСН.Тиждень  Снаніславу Ясинському.

– За останній місяць прізвище Касько стало мемом. Звідки це все, цей злив компромату?

– Я думаю, що більшості людей це очевидно. Я подав документи на посаду спеціалізованого антикорупційного прокурора. Частина бруду почала з'являтися після справи так званих діамантових прокурорів. Але основний масив почав литися одразу після того, як я подався на конкурс. І коли пройшов дві перші стадії конкурсу. Якраз перед співбесідами весь бруд і почав виливатися.

– Позавчора з'явився документ про ваш будинок.

– Насправді зрозуміло, чому документ з'явився саме зараз. Проте моя декларація про доходи, в яку цей недобудований об'єкт був вписаний, розміщений на сайті Генеральної прокуратури вже майже рік, у відкритому доступі. Так само як і квартира, яка записана в декларації. Але чомусь брудні коментарі з цього приводу з'явилися саме зараз. Все є в
декларації. Все це майно здобуто законно. Я близько шести років працював в юридичному бізнесі. І дуже добре заробляв при цьому. Об'єкт незавершеного будівництва (дачного будинку) площею 265,2 кв. м було придбано наприкінці 2007 чи на початку 2008 року, стан готовності як був 85%, так і лишається. До цього часу будівництво не завершене, бо не доходять руки та і певні життєві обставини змінилися. Більше того, чинне на момент заповнення декларації законодавство не передбачало необхідність внесення об'єктів незавершеного будівництва, проте я на власний розсуд вписав його у декларацію, бо вважаю це правильним.
Зверніть увагу, не переписав на когось, як деякі чиновники роблять, не будемо називати прізвища, а записав у декларацію, бо, на відміну від
них, не маю чого приховувати. Отже, як бачите, жодних сенсацій, просто банальний бруд на замовлення.

Вписане в мою декларацію майно перевірялося неодноразово. При поверненні на державну службу, куди мене вмовили повернутися у травні 2014 року, і в процесі роботи. Більше того – генеральний прокурор особисто підписав висновок про відповідність вартості майна в декларації доходам, одержаним мною із законних джерел. Будь ласка (показує документ), за підписом генпрокурора Шокіна. Тому причина, з якої зараз піднімається це питання, мені очевидна.

– Чому?

– Тому що комусь дуже не хочеться, щоб антикорупційним прокурором став Касько. Для мене це абсолютно зрозуміло. Просто методи, м'яко кажучи, дуже брудні.

– Чому Вас бояться?

– Тому що, очевидно, в мене є високий рівень незалежності. Я досить забезпечений для того, щоб бути незалежним і не брати хабарів. Я не тримаюся за посаду прокурора, тому що вільно почуваю себе в приватній юридичній практиці. І в мене є принципи, яких я дотримувався і буду дотримуватися до кінця. Такими людьми важко маніпулювати.

– У Вас є шорт-лист справ, які би Ви взяли, якщо опинитеся на посаді антикорупційного прокурора?

– Так.

– Можете назвати якусь?

– Думаю, не варто. Тому що ще більше бруду виллється.

– Чого Ви подалися на конкурс?

– З однією метою. Я вважаю, що спеціалізований антикорупційний прокурор – це має бути автономна посада порівняно з іншими заступниками генерального прокурора. І на мою думку, будь-яка людина на цій посаді повинна мати серйозні гарантії незалежності. В системі та поза нею. Тому що, якщо цього не станеться, то сама ідея НАБУ, розслідування серйозних корупційних злочинів, вона буде вбита на корню. Тому я і подав документи на конкурс. Вважаю, що це дасть можливість автономії від генерального
прокурора і можливість здійснення реальної боротьби з корупцією.

Як в Україні обирають антикорупційного прокурора Як в Україні обирають антикорупційного прокурора 

– Ви заступник генерального прокурора. Куди вже незалежніше?

– Заступник залежить від генпрокурора напряму. В системі прокуратури, яка є радянською за своєю суттю. Тобто насправді рівень незалежності генерального прокурора в цій системі – досить низький. Коли починаєш розслідувати кримінальне провадження і доходиш до якихось результатів, на другий день у тебе кримінальне провадження забирають. Постановою генерального прокурора. І передається іншому підрозділу, який курує інший заступник. Наприклад, так було у справі БРСМ, або у справі щодо деяких суддів господарського суду м. Києва. Ви вважаєте це серйозним рівнем незалежності? Я вважаю, що ні.

– Але антикорупційне бюро теж не є повністю незалежним. Антикорупційного прокурора можна звільнити.

– Я про це і кажу. Щоби НАБУ і спеціалізована антикорупційна прокуратура ефективно діяли, потрібно забезпечити належний рівень незалежності антикорупційної прокуратури. Те, що є зараз, – це початок шляху. Потрібні законодавчі зміни, щоб керівника цієї прокуратури максимально унезалежнити, щоб не боятись того, що його завтра звільнять. Або
порушать по ньому кримінальне провадження. За те, що він почав розслідувати якісь злочини, пов'язані з корупцією, що когось з високопосадовців не влаштовує. Тому це – тільки початок шляху.

– Ваша співбесіда тривала більше години. Порівняно з іншими, які були…

– 10-15 хвилин. Я думаю, що кожен, хто подивиться цю співбесіду, може зробити для себе висновок, чому сталося так, чому задавалися ті чи інші запитання. Які задавали запитання представники Генеральної прокуратури. І чому. "Чому я не в АТО"?", – до інших, гадаю, таких запитань не ставили. Їм дуже важливо, щоб саме я був в АТО, вочевидь. Якби мене застрелили в АТО, комусь явно полегшало би…

– До президента Вас не викликали?

– Ні.

– Наші джерела в Генпрокуратурі говорять, що Вас бачать не лише як антикорупційного прокурора, але й що Вас можуть розглядати чи просувати як майбутнього генпрокурора. Чи були у Вас про це якість розмови?

– Жодних розмов не було. Більше того, ті в прокуратурі, хто каже, що мене хтось просуває, – глибоко помиляються. Проблема, мабуть, у тому, що в нашій системі державної служби так склалося, що якщо людина займає якусь відповідальну посаду, – значить, мабуть, хтось просуває. Це таке собі кліше, яке треба змінювати і на практиці, і на ментальному рівні. А щодо посади генерального прокурора, скажу чесно, що особисто не заздрю тому, хто прийде на посаду генерального прокурора після нинішнього очільника. Потрібні будуть безпрецедентно радикальні зміни у дуже короткий строк.

– У закритій Facebook-групі "Прокурори України" Вас називають ставлеником Держдепу.

– Для мене це радше комплімент (посміхається). Я чого вже тільки не наслухався. Що я і ставленик Фірташа, Коломойського чи Курченка, великих західних корпорацій, або Держдепу, або що я не виходжу з офісу представництва ЄС в Україні і т.д. Я думаю, що ті, хто ці ідеї висувають, мали би визначитися, чий я ставленик. А проблема була і залишається одна-єдина. Проблема в тому, що я насправді не є нічиїм ставлеником і саме це найбільше бісить тих, кому я заважаю. Тому що їм нема до кого подзвонити і сказати: "Зупиніть його!". Тому що, як правило, в будь-якого посадовця є місце, в яке можна вдарити. Подзвонити комусь і сказати – тримайте його в якихось рамках. Щодо мене – то немає того, кому можна подзвонити.

– Зараз дуже багато говорять про відставку Шокіна. Чому він досі працює?  

– Наскільки я розумію, керівництво держави не зацікавлене у відставці генпрокурора. Прокуратура в Україні наразі не є незалежною інституцією. Тоді як насправді вона має бути незалежною від політичних впливів, від виконавчої влади, від глави держави. Змінилась влада, але ментальність багатьох політиків, на жаль, не змінюється. Хоча у мене, як в учасника Революції гідності, саме на це була найбільша надія. На те, що до влади дійсно прийдуть нові люди з європейським баченням. Адже саме за це люди віддали своє життя, вони віддали його за відданість європейським цінностям. Не на словах, а на ділі… Саме тому я повірив і не без вагань, але все таки повернувся до прокуратури, щоби допомогти їй змінитися. Проте так не сталося...

– Ще кажуть, що майбутнім антикорупційним прокурором Генпрокуратура та її очільник бачить Вашого колегу, заступника генерального прокурора Романа Говду.

– Наскільки я знаю – так. Це кандидатура, що активно просувається саме Генеральною прокуратурою.

– Чому?

– Очевидно, що генеральний прокурор впевнений у лояльності цього свого заступника. І вважає, що його можна буде контролювати.

– Після Ваших останніх різких висловлювань про генпрокурора щось змінилося?

– Це не жорсткі висловлювання, це констатація факту. Так насправді відбувається. Я впевнений, що це ненормально. Але є так як є. А ускладнення очевидні. Апарат прокуратури, дуже багато людей задіяні, щоб шукати, фальсифікувати, будь-який компромат щодо мене. Більше того, це відбувається близько трьох місяців. Знайомі розповідають, що до них дзвонили з оточення генпрокурора і просили з посиланням на нього дати хоч що-небудь на мене. Це відбувається вже понад три місяці, але останнім часом найбільш інтенсивно.

– Все почалося після справи "діамантових" прокурорів?

– Так.

– На якому етапі зараз ця справа?

– Справа йде до завершення. Ми розбиралися із запобіжними заходами. В одному з проваджень, де йдеться про сміттєвий бізнес, ми через суд застосували заставу як запобіжний захід. Проте підозрюваний заставу не сплатив. І ми ставимо перед судом питання про зміну йому запобіжного заходу на взяття під варту. В другому кримінальному провадженні, де підозрюваний уже під заставою, він не виконує свої процесуальні обов'язки. І ми звернулися до суду, щоб суд звернув цю заставу в дохід держави. Зараз тривають всі ці дії. Йдемо до завершення. Як я і казав, цього місяця основне провадження, яке стосується хабарництва, планується спрямувати до суду.

– Чому така різка протидія почалася саме після початку цієї справи? 

– У ході розслідування було з'ясовано, що ці високопоставлені прокурори, які підозрюються в корупції, вочевидь діяли не самі. В перший день затримання Давід Сакварелідзе спілкувався з паном Корнійцем, який був затриманий. І Корнієць, зі слів Сакварелідзе, сказав, що він вже поставив до відома потрібних людей. І що, якщо його не витягнуть, то він здасть усіх. Це слова Сакварелідзе. Вочевидь йому (Корнійцю) пообіцяли витягнути.

– Гранату захиснику Шапакіна (іншого "діамантового" прокурора) кидали теж через це?

– Це може бути пов'язане з тим, що підозрюваний Шапакін висловив бажання співпрацювати зі слідством. Це могло бути попередженням. Зі слів адвоката, він побоюється за своє життя.

– Про який рівень "кришування" йдеться?  

– Це найвищий рівень.

– Ваш колега, перший заступник голови СБУ Віктор Трепак, який теж брав участь у цій справі, за чутками, не витримав тиску і пішов у відставку.

– Так, я це знаю. Якщо президент прийме його відставку, то для мене це буде чітким негативним сигналом. Що з корупцією ніхто боротись не збирається.

– Якщо Ви зараз бачите рівень тиску по одній антикорупціній справі і неготовність Генеральної прокуратури виконувати свої обов'язки, то рівень напруги навколо Антикорупційного бюро буде набагато порядків сильнішим.

– Це, знову ж таки, питання незалежності спеціалізованого прокурора. Якщо він не буде в достатній мірі незалежним, то ми будемо практично в кожній серйозній справі мати таку ж ситуацію. Якщо будуть забезпечені гарантії незалежності, то ніхто вплинути на нього не зможе.

– Чому Вас усунули від представництва держави в суді?

- Це тривало близько півроку. Ми займали принципову позицію і поповертали державі дуже багато всього. Врешті-решт саме ми серйозно взялися за справу "Межигір'я", Сухолуччя, земель і будівель високопосадовців. За родовища корисних копалин, інше незаконно набуте майно. Насправді, стільки не повернув ніхто до нас. Потім через півроку цей напрямок у мене забрали. Чому так сталося – це рішення генерального прокурора. Він вирішив ці обов'язки передати іншому заступнику. Що там відбувається зараз, важко сказати. Насправді, ми зробили наперед закладки, там ще є з чим працювати.

– Що в нинішній ситуації буде з санкціями, накладеними на високопосадовців кола Януковича?

– На мою думку, санкції почнуть зніматися з початку наступного року. Поступово. За моїм прогнозом, у березні вони будуть зняті в повному обсязі. Логіка Євросоюзу проста – на їхню думку рік-два достатньо для правоохоронних органів відповідної держави, щоб розібратися, що це за гроші, чи здобуті вони злочинним шляхом, і після цього в рамках механізмів міжнародної правової допомоги накласти арешт на рахунки, нерухомість та інші об'єкти за кордоном. Якщо двох років недостатньо, то правоохоронні органи працюють недостатньо ефективно. Тому з того, що я чую від західних партнерів, подальшого продовження санкцій не варто очікувати. На мою думку, потрібно зосередитися на арештах майна та активів у власних кримінальних провадженнях, а не на проханнях продовжити санкції, останнє навряд чи матиме перспективу.

– Так арешт накладений і без того.

– Майно заарештоване на підставі саме санкцій. У ЄС, Швейцарії, Ліхтенштейні. Не на підставі рішень українських правоохоронних органів і судів. У цьому є проблема. Як тільки міжнародні адміністративні санкції припинять свою дію, все це буде розблоковане. А це треба арештувати в рамках українських кримінальних проваджень. Тоді після зняття санкцій усі ці активи продовжать перебувати під арештом до вирішення проваджень українськими судами по суті і засуджень, за наявності до того підстав.

– Чи немає у Вас відчаю, що все марно?

– Я двічі йшов з цієї установи і ніколи, наголошую, ніколи не просився назад. Кожного разу мене просив новий генеральний прокурор або його заступник повернутися в прокуратуру. Ніколи за власною ініціативою я сюди не повертався. Я впевнений, що цього ніколи і не відбудеться. Я наразі не йду, хоч бажання таке є. Тому що є люди, за яких я несу відповідальність. Тому що, коли я закликав їх у Генеральну інспекцію боротися з корупцією, то гарантував, що ми будемо до кінця займатися цим
разом і вони будуть у безпеці. Я не можу зараз розгорнутися і сказати – озгрібайтеся самі з цим тиском, який на вас здійснюється. А мені тут у прокуратурі немає що робити. Я б із задоволенням звільнився, але зробити цього зараз не можу. Я до кінця буду разом з ними. Якщо вони звільняться, то мене тут не буде.

Розмовляв кореспондент ТСН Станіслав Ясинський