Захисникам України потрібне єдине «вікно»

При кожній райдержадміністрації створять групи з підтримки учасників АТО, які надаватимуть їм дієву допомогу на шляху до мирного життя.

«Україна — понад усе!» — такі перші слова написав штучними руками захисник донецького аеропорту Олександр Терещенко. Руки Олександр втратив того дня, коли намагався викинути з укриття гранату бойовиків. Але не вистачило якоїсь миті, і вона вибухнула в руках сміливця. Рятуючи життя бойових побратимів, Олександр втратив праву руку і кисть лівої, зазнав пошкодження ока. За цей подвиг бійця-добровольця нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Про це пише "Народна армія".

Свого часу Олександр Терещенко пройшов курс у Німеччині встановлення найсучасніших протезів і реабілітації. Працюють штучні руки від імпульсів м’язів людини. Олександр уже навчився писати, їсти, наливати воду тощо. У майбутньому він мріє керувати автівкою та робити штучними кінцівками майже все, що доступно людям зі звичайними руками. За все це він вдячний німецьким фахівцям, а також Державній служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. А загалом, за даними Міністерства соціальної політики України, протезування потребують понад 400 учасників війни на Донбасі. Державним бюджетом на 2016 рік на такі цілі передбачено 150 мільйонів гривень.

А що хвилює інших учасників АТО? Виявляється, що багатьох із них уже «дістало» ходіння численними коридорами влади для збору необхідних документів. Зокрема — щодо отримання статусу учасника бойових дій, путівки на санаторно-курортне лікування, земельної ділянки, інших пільг, передбачених законодавством. На їхню думку, таким захисникам України потрібне єдине «вікно» для звернень і отримання відповідей на них. До речі, вже є позитивні приклади такої роботи.

Так, при Дніпропетровському центрі допомоги учасникам АТО та їхнім сім’ям відкрили перше в Україні «єдине вікно» для оформлення їм земельних ділянок. Ця подія поставила крапку в бюрократичній тяганині. Роботу «вікна» очолює учасник АТО, який добре знає проблеми бойових побратимів. Тому він оперативно вирішує питання. Правом на отримання земельних ділянок уже скористалися майже 1,5 тисячі бійців із цього регіону. Такі установи з надання допомоги демобілізованим воїнам працюють у 22 населених пунктах Дніпропетровщини.

При поверненні з війни багатьом учасникам бойових дій доводиться вирішувати непросте питання: чим зайнятися у мирному житті? Вже стає традицією, коли в регіонах для демобілізованих бійців проводять заходи щодо їхнього працевлаштування. Приміром, у Херсоні та Миколаєві у межах Всеукраїнської декади зайнятості для учасників АТО та осіб з інвалідністю відбулися ярмарки вакансій. На ній роботодавці проінформували про вакантні посади. А тим із них, які мають за плечима тільки школу й армійську службу, пояснили: кандидати на посади матимуть змогу заочно здобути освіту за напрямом роботи бюджетним коштом.

Розв’язанням проблеми працевлаштування демобілізованих учасників АТО займається Кабінет Міністрів України. Уряд затвердив відповідне розпорядження, яким передбачено першочерговий прийом вчорашніх бійців АТО у силові міністерства та відомства, безоплатне навчання бізнесу. Передбачається створення при кожній райдержадміністрації груп із підтримки учасників АТО у розв’язанні цих та інших проблем. Окрім того, урядовою постановою утворено Міжвідомчий координаційний центр соціально-трудової реабілітації учасників антитерористичної операції, які зазнали поранень, контузії, каліцтва або хвороб під час участі в антитерористичній операції. Цим документом затверджено положення про центр. Серед основних його завдань — сприяння забезпеченню координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, самоврядування, відповідних закладів та установ у розв’язанні проблем лікування, соціально-трудової реабілітації учасників АТО.