Основний критерій, за яким українці найчастіше визначають електоральні уподобання, це, звісно, обіцянки кожного кандидата. Що він має намір зробити, що поліпшити і як його плани позначаться на добробуті кожної родини. І хоча часто-густо обіцянки залишаються нездійсненними, проте переважну більшість громадян приваблюють саме вони. А на першому місті в агітаційному арсеналі – все, що стосується економіки і доходів людей.
Але якщо дивитися правді в очі, то наша економіка в наступні 5 років мало залежить від того, хто стане президентом. У розділі V Конституції України, де виписані повноваження глави держави, про економічні питання немає ні слова. Визначати фінансову, цінову, інвестиційну та податкову політику країни, розробляти і реалізовувати відповідні програми – функції Кабінету міністрів і парламенту. Міністрів президент теж призначає за поданням парламенту. Отже, щоб виконати свої економічні обіцянки, президенту щонайменше треба мати свою силу в парламенті і однодумців в Кабміні.
Проте мало хто з претендентів на посаду глави держави обходить увагою економіку. Деяких програми винятково складаються з економічних і соціальних пунктів. На сайті ЦВК лише кілька програм кандидатів без обіцянок конкретних економічних благ. Ще у кількох кандидатів – це переважно політики зі стажем – про конкретні зміни в економіці йдеться або як про світле майбутнє, до якого він обіцяє прагнути, або як про результат спільних дій президента і його політичної сили. Є й відверто суперечливі програми, де, з одного боку, кандидат заявляє, що не втручатиметься в питання економіки, а з іншого – гарантує високі зарплати і пенсії, фінансування різних економічних програм і т.п.
Які ж економічні блага обіцяють нам кандидати після своєї перемоги? Розуміючи, що для виборців головне – особистий статок, мало хто з кандидатів обходиться без обіцянок підвищити пенсії. Але – як? Де взяти гроші? Бо тут же в програмах можна прочитати "Підвищити зарплату бюджетникам в 2-3 рази", "мінімальна зарплата 10 тисяч вже в цьому році", "не менш як тисячу доларів середня". Тож, певне, щоб виконати такі обіцянки, доведеться збільшити податковий тиск? Виявляється, ні! Кандидати обіцяють при цьому в рази знизити податковий тиск на бізнес та збільшити кількість і розмір соц. виплат. Тож знову питання: звідки мають взятися гроші? Адже деякі з кандидатів обіцяють тотальне здешевлення всього і вся. Скажімо, газу – в два, чотири рази…
З податками у кандидатів – повна одностайність: їх треба знижувати. Серед популярних обіцянок – податкові канікули та звільнення від податків цілих груп громадян (молодих працівників, пріоритетних галузей, сімейний бізнес та ін.). Один з кандидатів запропонував, щоб громадяни платили податок до держбюджету на добровільній основі.
А ось що відзначають фінансові аналітики. Населення України тотально не платить податки зі своїх доходів. І за всі роки цієї вакханалії ще нікого за це не посадили! Більш того: в Україні діє презумпція невuнності за податковим звинуваченнями (тобто податкова повинна довести, що ви незаконно заробили ці гроші), а у всій Європі презумпції виннoсті з податкових злочинів (тобто ви ЗОБОВ’ЯЗАНІ пояснити звідки у вас гроші на квартиру, на машину і на літній відпочинок. Інакше вас вважатимуть вuнними).
Яка саме модель щасливого майбутнього вам здається найбільш правильною? Чи достатньо логічна і реалістична програма кандидата, за якого ви хочете проголосувати? Щоб це зрозуміти, не зайве познайомитися з цією програмою. Всі вони розміщені на сайті ЦВК на сторінці кандидатів. Ознайомлюйтесь.