Як за 4 роки після Революції Гідності "судді Майдану" стрімко піднялися кар'єрними сходами

Судді, що свого часу забороняли протести, тим самим дозволяючи "Беркуту" розганяти мирних протестантів досі залишаються непокараними. А окремі із них стрімко піднялися кар'єрними сходинками за 4 роки після Революції Гідності.

Ми всі пам’ятаємо, як під час Революції Гідності судді замість встановлення правосуддя та захисту невинних, стали слухняним каральним інструментом у руках влади. Сотні суддів виносили протизаконні рішення про арешт поранених та невинних активістів, забирали права у автомайданівців за участь у мирних акціях, забороняли мирні зібрання. Після революції ми очікували швидкого очищення судової системи. Пройшло 4 роки. І що ми маємо?

Жоден з суддів, чиїми руками санкціонували розгони Беркутом – не поніс кримінального покарання. Звільнено лише 15% "суддів Майдану". Решта ж, а це понад 300 суддів по всій країні –і далі продовжує працювати, ба більше – отримують підвищення по кар’єрі за прихильність до вже нової "постмайданної" влади.

Наприклад, суддя Золотніков, який під час Революції Гідності підтримав рішення про заборону мирних зібрань на центральних вулицях Одеси, став суддею Верховного суду. Нового Верховного суду, який мав бути реформованим та в якому мали працювати чесні та порядні судді.

Трьох суддів, які карали учасників поїздки Автомайдану до Межигір’я, на четверту річницю акції призначають на посади безстроково. Нещодавно Вища рада правосуддя безстроково призначила суддю з Рівного, яка в часи Майдану забороняла мирні зібрання.

Уникнув звільнення і відомий на всю країну суддя-баночник Микола Чаус, якого НАБу взяла під час закопування хабара в розмірі 150 тис. доларів в банці на задньому подвір’ї. Саме він за часів Майдану забирав права в автомайданівців.

Серед суддів, які уникнули звільнення за порушення присяги є і такі одіозні працівники Феміди, як Богдан Санін, Євген Аблов, Віктор Кицюк, Олена Мєлєшак, Олександр Гриненко. Вища рада правосуддя вирішила, що порушення у діях цих суддів є, але їх не достатньої для звільнення.

Нагадаю, що Аблов зобов’язав Беркут розігнати Майдан у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року. Санін забороняв мирні зібрання на Майдані. Інші четверо позбавляли прав керування власників авто за поїздку в Межигір’я.

Владислав Дев'ятко, який також позбавляв прав керування власників авто за поїздку в Межигір’я, взагалі не притягувався до відповідальності у зв’язку із закінченням строків. Ба більше, він є головуючим у справі держзради Януковича.

У квітні 2014 року ухвалили Закон "Про відновлення довіри до судової влади", який передбачав перевірку суддів, які під час Майдану вносили рішення з очевидними ознаками свавільності.

Вища рада правосуддя практично закінчила розгляд дисциплінарних проваджень за цим законом стосовно "суддів Майдану". Більшість суддів, які виносили свавільні рішення не понесли жодного покарання. Більшість з них продовжує щодня здійснювати "правосуддя".

Загалом надійшла 351 заява щодо "суддів Майдану". З них звільнили лише 37 суддів.

Чи відповідають ці результати очікуванням суспільства? Питання риторичне.

Ба більше, 13 лютого Вища кваліфікаційна комісія суддів змінила процедуру атестації суддів. Тепер документи, що можуть свідчити про недоброчесність суддів, розглядатися не будуть.

Якщо раніше Громадська рада доброчесності могла ветувати суддів Майдану, то тепер таку можливість скасують. Усі судді Майдану, які уникли звільнення завдяки рішенням Вищої ради правосуддя, збережуть свої посади і під час кваліфікаційного оцінювання.

Це, фактично, зводить нанівець всі можливості громадського контролю в судовій реформі та переобранні суддів. І ще раз свідчить про необхідність створення прозорого антикорупційного суду. Інакше судді надалі будуть займатися круговою порукою. Мало того, категорично не можна створювати новий суд зі старих "кривосуддів". Тих, хто забороняв Майдан, тих, хто не може пояснити елітні будинки та ВІП-авто.

Ми маємо обрати туди принципово нових людей. За новою процедурою. Не лояльних до Президента, а чесних і принципових, які готові будуть піти проти системи, як чотири роки тому ми пішли проти роти беркуту, щоб ми отримали шанс будувати нову країну.