Як українські сімейні лікарі допомагають пацієнтам з окупації
Дискусії навколо медреформи в Україні з’їли їх учасникам чимало нервів.
Один із декларованих плюсів – пацієнти вже не «приписані» до лікарні за адресою з паспорту. «Гроші ходять за пацієнтом», а куди він прийде – його справа.
Тож якщо ви живете в Горлівці, Донецьку чи іншому окупованому місті та у вас є український паспорт – можете укласти декларацію з лікарем на вільних територіях і самі для себе визначати, наскільки вам подобається медреформа.
Бахмут – місто в 30 кілометрах від лінії розмежування, поруч КПВВ «Майорськ», транспортний коридор із Горлівки. Сюди приїздять на закупи та в інших справах багато жителів непідконтрольних територій. Зранку тут можна побачити скупчення літніх людей перед банкоматами, потім вони зазвичай ідуть на ринок.
А ще в місті є реформований Центр первинної медичної допомоги. Первинка – це про послуги сімейного лікаря, цей рівень медицини вже пройшов реформу. З 1 квітня 2018 року пацієнти можуть укладати декларації з лікарями, яким довіряють, до яких їм зручно приходити. Національна служба здоров’я України оплачує послуги фахівця, залежно від кількості цих декларацій.
Свои.City дізнались, як місцеві лікарі допомагають жителям окупованих територій.
У чому взагалі прогресивність?
Електронна медицина, перехід на систему eHealth, є важливою частиною реформи. Ще у 2012 році в бахмутському Центрі первинної медичної допомоги зацікавились тим, як створити електронну базу з інформацією про пацієнтів. Місто закупило для закладу сервер, тут почали створювати базу даних пацієнтів. У 2016-му, коли почалась медреформа, центр потрапив у пілот з впровадження електронних карток.
Всю інформацію про пацієнтів тамтешні лікарі збирають в одній мережі, причому не лише по первинній ланці, але і по вторинній.
Центр первинної медичної допомоги Бахмута
Головлікар центру Світлана Шабаліна показує власну картку. Там є особисті контакти, вказані родинні зв’язки – хто стає законним представником людини, якщо з нею щось трапиться. Є інформація про алергії та щеплення, дані про консультації лікарів. Є інформація навіть стосовно спеціалізованої меддопомоги, а це вторинна ланка (робота лікарів-спеціалістів, наприклад, гінеколога чи кардіолога), яку тільки починають реформувати.
Як записатися на прийом?
Пацієнт може записатися до лікаря або через «Мій медкабінет» в інтернеті, або за телефоном, або в реєстратурі.
– Старшому поколінню важко користуватися інтернетом. Хоча, моя мама не може користуватися, але в неї – дві онуки та я, можемо це зробити. Мої діти так і записували бабусю на щеплення, – ділиться Світлана.
Світлана Шабаліна
Записатися на прийом можуть і жителі окупованих територій. Якщо в людини є український паспорт, їй допоможуть.
Світлана Шабаліна коментує:
– Якщо людина захворіла, ми допоможемо, навіть якщо не укладена декларація з нашим лікарем. Ми робимо це безкоштовно – у межах 504-го наказу (затверджує порядок надання первинної медичної допомоги. – Свои), і пропонуємо укласти декларацію з сімейним лікарем. Якщо людина відмовиться – це її право.
Навіщо приїздять з окупованих територій?
У центрі первинки в Бахмуті небагато пацієнтів з окупованої території, які уклали декларацію з місцевими лікарями. Механізм такий самий, як і для людей з підконтрольних територій. Єдине – лікар не може виїжджати до пацієнта додому.
В амбулаторії №1, Центр первинної медичної допомоги Бахмута
Складно, якщо укладають декларацію на дитину до року. За законом медики зобов’язані навідуватися до такої дитини, перевіряти, в яких умовах вона живе, чим її годують. Тож батьки, скажімо, з Горлівки, які хочуть спостерігатися у Бахмуті, мають приїжджати до центру раз на місяць і коли дитина хворіє.
Світлана Шабаліна розповідає:
Є випадки, коли з нами укладають декларацію на дитину, щоб ми видали довідку, що люди спостерігаються на підконтрольній Україні території. Тоді ці люди можуть отримати допомогу на дитину від держави Україна.
Дві такі декларації довелось розривати через Національну службу здоров’я. Батьки не з’являлися до центру, не відповідали на дзвінки. Відповідно, медики не знали, в якому стані дитина, чи виконують їхні поради. Розірвали декларації, щоб не нести відповідальність за малюків.
До центру звертаються люди з інвалідністю з непідконтрольних територій, яким треба продовжити цей статус. Фахівці центру оцінюють, чи справді варто це робити, пишуть висновки на лікарсько-консультативну комісію, а там – до медико-соціальної експертної комісії, яка приймає остаточне рішення.
Як усе відбувається на практиці?
Лікар загальної практики сімейної медицини Тарас Коваль працює в амбулаторії №6 Центру первинної медичної допомоги Бахмута. Тарас каже, що пацієнти з окупованих територій звертаються, але узагальнювати щодо частоти таких випадків неможливо. Підкреслює, що з даної теми висловлює особисту думку.
Лікар говорить:
– У мене особисто є люди, які переїхали до Бахмута з окупованих територій – з Горлівки, Макіївки, Донецька тощо – та уклали декларації зі мною, отримують повний перелік послуг.
Лікар говорить:
Серед останніх доволі важко точно визначити, хто дійсно проводить більшу частину свого часу тут, а хто – на окупованій території, я навіть не ставлю це за мету. Проте за непрямими ознаками можна зробити висновок, що людина постійно тут не мешкає, а, наприклад, приїздить до батьків чи дітей.
Лікар акцентує, що якщо людина переїхала або тимчасово перебуває на вільний території України, то вона має право на всі гарантовані медичні послуги, які може надавати МОЗ через Програму медичних гарантій. Зокрема – укласти декларацію з лікарем первинки, та отримувати коштом Національної служби здоров’я всі медичні послуги первинної медичної допомоги.
Які ліки можна отримати?
У соцмережах, потягах та інших місцях збору пліток можна почути, що ліки на окупованих територіях – «у кращому випадку, просто порошок». Запитую пані Світлану, що вона знає про ситуацію.
– Жителі непідконтрольних територій не скаржаться нам, що у них щось не так з медициною, – зауважує Світлана. – Але ми бачимо по людях, які прибувають до нас, що їх маршрут: банкомат – продуктові – аптека. Аптечний бізнес розвивається у нас потужно.
Якщо казати про ліки від держави, то за програмою «Доступні ліки» прописка не має значення.
Світлана Шабаліна пояснює:
Якщо з нами укладена декларація, ми виписуємо пільговий рецепт. Без декларації це неможливо. Отримати ліки за таким рецептом можна будь-де на території України.
Нагадаємо, «Доступні ліки» – це урядова програма реімбурсації, часткової або повної компенсації з бюджету ліків за певним переліком. З 1 квітня 2019 року цим опікується Національна служба здоров’я. Наразі за програмою «Доступні ліки» можуть отримати препарати люди з серцево-судинними захворюваннями, діабетом ІІ типу і бронхіальною астмою.
Пацієнти з окупованих територій є. А лікарі?
По телевізору в коридорі центру первинки крутять місцевий канал. Там іде інтерв’ю з лікарем.
– О, це наш лікар, який переїхав до Києва. Там у нього більше шансів для професійного зростання, – показує на екран Шабаліна. – Але він приїжджає до нас, а іноді ми домовляємося про стажування в нього наших лікарів. Він працює начмедом у великій приватній клінці.
У Центрі первинної медичної допомоги Бахмута, 2017 рік.
Сама Світлана ніколи не думала поїхати з Бахмута. Вона згадує:
Коли проводили «референдум», я подавала своє резюме в інші міста з розумінням, що нікому не потрібна. І коли почалися бойові дії, не було думки кудись їхати. Ще відчувала відповідальність за колектив – хто з ним буде
У Центрі первинної медичної допомоги Бахмута працює 257 людей. У колективі були і лікарі-переселенці, але зараз таких немає.
– У 2014-му у нас працювали лікарі з Горлівки, у 2015-му – поїхали, у 2016-му приїхали до нас і попрацювали, потім знов поїхали. Мені шкода, що вони не потрапили до нас у 2019 році, коли значно зросли зарплатні, – каже Світлана.
Вона готується до річного звіту і показує на інфографіці, що за рік зарплата сімейних лікарів виросла майже вдвічі: з 8094 до 15292 гривень.
Також у центрі первинки працювала лікарка із Харцизька. Вона та її чоловік довго не могли знайти постійне житло і переїхали в Долину Івано-Франківської області. Потім все-таки облаштувались поближче до дому: їздили у відрядження до Попасної і залишилися працювати там.
Як складаються стосунки з пацієнтами з окупованих територій?
Світлана Шабаліна каже, що після реформи головний принцип центру – пацієнт понад усе. Є кодекс корпоративної етики, і коли лікаря приймають на роботу, це перше, з чим його знайомлять. Так, фахівець повинен пояснити пацієнту, який варіант лікування кращий, але якщо людина не погоджується, це треба прийняти.
Під час просвітницької акції «Я за вакцинацію» у Центрі первинної меддопомоги Бахмута.
Цікавлюсь, що робити, якщо людина відмовляється від щеплення чи прописаних ліків.
– Це – рішення пацієнта, яке треба поважати. Але у кожен його візит ми повертаємося до цього питання і намагаємося переконати людину змінити рішення. Часто так і буває. Але якщо ні – разом проходимо цей шлях до кінця, – говорить Світлана.
Для Шабаліної немає різниці, звертається до центру мешканець непідконтрольної території, чи вільної, допомогу нададуть усім. Але лікарка гостро сприймає, коли погано говорять про Україну.
Світлана каже:
Я не покину країну, я не ходила на «референдуми», я не зраджувала своїй країні, мій чоловік був в АТО. І я не розумію людей, які приходять до нас, обзивають Україну і вимагають від нас сервісу в повному обсязі. Я це не розумію, але на надання послуг не впливаю.
– Люди приїжджають з тієї сторони, щоб отримати тут закордонні паспорти. Безвіз вони оцінюють. Але те, що це досягнення України, – не розуміють, – констатує Шабаліна.
Медицина для реінтеграції – це працює?
Чи можуть якісні медичні послуги поліпшити ставлення людей з окупованих територій до України? Запитую про це в Тараса Коваля.
Лікар відповідає:
На окупованих територіях працює програма, за якою будь-яка медична допомога для мешканців вільної частини України є безкоштовною. Навіть дороговартісні високоспеціалізовані операції. І є люди, які користуються цією програмою.
– Не можу сказати, що це радикально змінює погляди тих людей, проте однозначно грає на поліпшення сприйняття місцевих авторитетів та їхніх окупаційних спонсорів серед населення України, – продовжує Коваль.
Ліворуч – Тарас Коваль
– З іншого боку, всі кроки, що ведуть до покращення соціального становища людей в Україні, включно з медичною допомогою, дають плюси в сприйнятті України, – зауважує лікар. – Це теж не зможе кардинально змінити погляди окремо взятої особи, особливо з урахуванням інших проблем – нереформована вторинка, третинка, дороговартісні операції, погіршення соціальних стандартів, вода по 38 гривень за куб (новий тариф на холодну воду в Бахмуті. – Свои), але дають плюси для тих, хто чекає на Україну та звільнення з окупації.
Амбулаторія №6 Бахмута, де працює Тарас Коваль.
Тим часом у Міністерстві охорони здоров’я готують спеціалізовані медичні заклади і владу в регіонах до реформи вторинки. З 1 квітня 2020 року має стартувати повна Програма медичних гарантій. Крім послуг первинки, вона включатиме стаціонарну, екстрену та паліативну допомогу, а також медичну реабілітацію.
Спеціалізованим медзакладам теж доведеться працювати за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Знов-таки, цей пацієнт може бути і з окупованих територій. Можливо, для когось саме така медична допомога стане зв’язком з Україною, попри війну і лінію розмежування.
P.S. Проєкт «Donbas Media Forum та міжрегіональне співробітництво для виробництва якісного контенту для Сходу України» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
-preview.webp)
-preview.webp)
