Киянин Володимир Бовсуновський ще з дитячого садка звик будувати фінансові плани та продумувати бізнес-ідеї. Вже під час навчання в університеті зрозумів, що наймана праця — не для нього.
Зараз йому 26 і він є засновником бренду оригінальних розмальовок O’Kroshka, розміри яких, найчастіше, вимірюються у метрах квадратних.
А от розміри його уяви виміряти навряд чи вдасться, адже всі сюжети розмальовок Володимир вигадує сам. Хлопець постійно на зв’язку, відповідає на повідомлення не залежно від часу доби і каже, що поняття «робочий час» перестає існувати, якщо працюєш над власним проектом.
Про те, чому робота із фрілансерами має дві сторони медалі, чим, окрім розміру, унікальні розмальовки O’Kroshka і що в результаті отримує кожен, хто таки наважується створити своє.
Якщо у 26-ть людина має власний бізнес, який вже «стоїть на рейках», то відразу хочеться запитати, а що ж було до?
Із самого дитинства я хотів щось зробити, купити, продати. Спочатку, ще у дитячому садочку, намагався порахувати, скільки мені потрібно цегли, щоб збудувати власний Макдональдс. (Усміхається) У середній школі, коли батьки почали давати замість обіду гроші на нього, я їздив на книжковий ринок, що на Петрівці, де купував різні наліпки та стікери, а потім — продавав їх у школі, маючи на цьому невеличку маржу (різниця між ціною і собівартістю — TU).
На свою першу роботу влаштувався після 10 класу. Тоді у серпні я мав їхати на навчання в Англію і потрібні були додаткові кошти, тому й напросився на підробіток до родичів. Після закінчення 11 класу Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка вступив у той таки університет на спеціальність «економіка підприємства». І відразу з першого курсу пішов працювати. Доки всі насолоджувалися студентським життям, я був на роботі або на парах.
В одній компанії я пропрацював близько шести років: починав як помічник менеджера зі збуту й дійшов до позиції менеджера та керівника відділу інтернет-торгівлі за сумісництвом. Це була моя перша й остання робота у якості найманого працівника. Залишив компанію, бо не знайшов спільної мови з новим директором. Пішов в нікуди, а потім поїхав відпочити в Буковель. (Усміхається)
Ще до звільнення у мене були спроби створювати цікаві декоративні предмети, навіть виготовив невелику партію на пробу, але фінансово ідея була провальна. Потім я відкрив онлайн-магазин зоотоварів: ми створили реально крутий функціональний сайт, небагато людей тоді робили сайти вартістю у 5000 доларів. Але я недооцінив ринок, маржинальність була дуже мала й деякі інші фактори змусили мене продати магазин.
Наприкінці весни 2015-го мені з’явилася ідея створювати розмальовки. І вже першого серпня ми офіційно представили перші п’ять найменувань.
А чому саме розмальовки?
У дитинстві я любив малювати, ще досі десь зберігаються мої перші роботи. Певний час я марив архітектурою. Правду кажучи, й зараз інколи поринаю в умовний ремонт: продумую, як було б круто зробити ту чи іншу річ у квартирі. Постійно читаю спеціалізовані огляди, переглядаю новинки, можу годинами ходити по гіпермаркету та розглядати будматеріали для оздоблення. Але, думаю, це лише хобі.
Я побачив розмальовки великого формату в Польщі, знайома десь придбала. Спершу, враховуючи шість років в компанії, що займалася імпортом, я хотів придбати партію закордоном. Але була одна проблема — ціна. Імпортні розмальовки були б недоступні для більшості українців, а розвивати напрямок «лакшері» я не хотів. Тому зробив фінансовий план запуску виробництва розмальовок великого формату під власною торговою маркою — і полетіли. (Усміхається)
Скільки часу минуло від зародження ідеї до першого продукту?
Від рішення починати працювати над проектом до того, як ми публічно заявили про O’Kroshka, минуло 3-4 місяці. Сюжети перших розмальовок я вибрав відразу. Спершу я малюю їх у своїй уяві, а вже опісля — обговорюю з ілюстратором. Мені дуже пощастило знайти Ольгу Сульжук. Вона чудово малює і повністю розуміє мої завдання. Вона якимось дивовижним чином відтворює на папері те, що народжується у моїй голові. (Усміхається)
Серед перших сюжетів були «Пірати: на краю світу» — насичена морськими елементами історія піратів в океані та «Казкові Феї» — проект спеціально для дівчаток. Була ще «Зооляндія», одна з найбільших розмальовок для найменших, що досі є найпопулярнішою.
O’Kroshka — доволі оригінальна назва. Є якась історія?
Є. Ще під час навчання ми створили свій форум ліцеїстів. Щоб ніхто не здогадувався, що саме я пишу, вибрав нік «Крошка». Зрозуміло, що через певний час всі дізналися, хто ж ця «Крошка» й за мною закріпилось прізвисько. Це виглядало доволі цікаво, адже на той час мій зріст був близько 190 см. (Сміється)
Коли я думав над власною торговою маркою, то хотів якось обіграти це прізвисько. Влаштував із друзями мозковий штурм в групі у Вайбері й було вирішено просто додати літеру «О».
Яким був стартовий капітал проекту?
Стартовий капітал O’Kroshka становив орієнтовно 50 тисяч гривень. За чотири місяці ми повернули кошти й заробили собі на «новорічний тортик». Перший успіх проекту був, напевно, наприкінці серпня 2015-го на фестивалі «У пошуках Made in Ukraine», що відбувався у Києві на Контрактовій площі. Я не очікував, що зможемо реалізувати таку кількість розмальовок: за два дні 600 штук. Це були просто неймовірно важкі, але водночас круті «робочі вихідні».
Як виглядає увесь процес створення розмальовки: від початку до кінця?
Спочатку виникає ідея: кілька днів розвиваю її у своїй уяві. Вигадую ідеї сюжетів розмальовок. Виняток — ліцензійна продукція. Наприклад, розмальовка «У світі ПЛЮСПЛЮС», яку ми робили спільно із «1+1 медіа груп», всім відомі «Козаки. Футбол». Після обговорень з ілюстратором розробляється технічне завдання. Потім вибираємо складність — і до роботи.
Але ситуації бувають різними: деякі розмальовки відразу йдуть у друк, а деякі — чекають рік, щоб їх видали. Також ми багато уваги приділяємо пакуванню, навіть розробили спеціальні тубуси.
Ідея розмальовки може з’явитися сьогодні, а розвивати її я можу як декілька днів, так і місяців. Також ми приділяємо значну увагу упаковці, адже це, перше, що бачать дітки зі своїми батьками у магазині.
Часто на розмальовки O’Kroshka звертають увагу, насамперед, через розмір. Але вони ж вирізняються і концептуально?
Створюючи розмальовки, я хочу дати простір не тільки для творчості, а й для навчання. Адже, на мою думку, набагато легше вчитися граючись, ніж сидіти над книжками. Можливо, якби якийсь відсоток навчання проходив в ігровій формі, то дитинство було б легше. (Усміхається)
Також O’Kroshka доводить, що розмальовка може бути розвагою як для однієї людини, так і для цілого гурту. Вона цілком може стати прикрасою приміщення та крутим подарунком.
Хто найчастіше купує розмальовки O’Kroshka?
Коли зароджувався проект, я орієнтувався, в основному, на дитячу аудиторію. Але з часом побачив, що розмальовки однаково цікаві як дітям, так і їх батькам, школярам і студентам. Часто читаю відгуки, що хтось із дорослих отримав у подарунок для дитини розмальовку, але не втримався й сам почав наповнювати полотно яскравими кольорами.
Ти із самого початку розпочинав цю справу один, що вдавалося найважче?
Спершу я сам був собі команда, але потім з’явилася ілюстраторка. Зараз над O’Kroshka постійно працює п’ятеро людей і ще додатково близько 10-ти, залежно від навантаження й завдань. Дуже багато процесів на аутсорсі: бухгалтерія, друк, виробництво упаковки, пакування.
Особистим досягненням за роки «виховання» свого бренду стало те, що мені вдалося стати більш відкритим. Дуже важко розвивати проект, залишаючись, при цьому в тіні.
У чому переваги та недоліки роботи із фрілансерами?
Перевага аутсорсу — оплата за результат, не треба піклуватися про додаткове робоче місце, менші податки. Постійно маєш змогу безболісно збільшувати чи зменшувати кількість людей, що працюють на аутсорсі.
Найбільший мінус — фрілансер працює не лише на мене, тому я маю розуміти, що можуть бути ситуації, коли люди мають нагальніші справи. Тому доводиться приділяти багато уваги саме плануванню.
O’Kroshka частенько бере участь у різноманітних фестивалях. Чим це корисно для бренду?
По-перше, участь у фестивалях допомагає молодим брендам заявити про себе: презентувати продукцію та зацікавити споживачів. По-друге — це непогана можливість на початковому етапі забезпечити певний оборот товару.
Хоча інколи бренди стають залежними від маркетів і це, на мою думку, неправильно. Фестивалі — це один із напрямків, але не єдиний шлях. Разом із тим, як ми збільшуємо кількість партнерів в офлайні — зменшується кількість фестивалів. Наприклад, на 2018 рік я попередньо запланував взяти участь лише в трьох фестивалі.
Чи має бренд власні рекорди та досягнення?
Для маркету «Всі. Свої» ми робили найбільшу нашу розмальовку — 9 квадратних метрів. А на фестивалі «Мамаслет» була представлена наша найдовша розмальовка — 11 метрів.
Також цікавим досвідом і досягненням водночас були листівки-розмальовки, зроблені спеціально для проектів з енергоефективності, які впроваджує Deutsche Gesellschaft für Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.
Особливу гордість відчуваємо за «Pro Brand Kids» 2017-го, де наші розмальовки взяли першість в номінації «Кращий бренд дитячих іграшок, товарів для розвитку і творчості».
Де можна придбати розмальовки O’Kroshka в Україні і за кордоном?
В Україні розмальовки O’Kroshka можна придбати у 200-та локаціях. Це, переважно, книжкові магазини, магазини подарунків, онлайн-магазини. За кордоном вони доступні на Amazon (США, Канада, Європа). Лімітовані розмальовки фізично продаються в Ізраїлі та Азербайджані.
Як плануєш розвивати бренд: це буде шлях удосконалення і нарощення об’ємів існуючих продуктів чи щось нове?
Безперечно, я хочу збільшити постійний асортимент, розширити мережу збуту. У цьому році ми запускаємо новий формат — також великий. (Усміхається) Тому у планах — почати імпортувати сировину для своїх потреб та збільшити асортимент на Amazon.
Головне, що O’Kroshka стає країною нестандартних розмальовок і ми будемо дивувати форматами.
Що порадиш людині, яка має ідею і ніяк не наважиться її втілити у життя?
Більше впевненості! Тільки з вірою у свій проект можливо досягти результату. Не треба боятися експериментів. У мене завжди було бажання заснувати власну справу. З одного боку це ризик, але з іншого — свобода. Я зараз не уявляю себе найманим працівником. Свобода — це так круто!