Ветеранам потрібна якісна система профорієнтації
Ветерани в бізнес, ветерани на держслужбу, ветерани в науку ... куди тільки не посилають ветеранів куча оголошень в інеті. А потім від усіх організаторів тих курсів: "прийшло мало", із тих, хто прийшов, "зовсім мало пішли на роботу/бізнес", "фу-фу-фу, одні й ті самі ветерани перебігають з курсів на курси, але нікуди не влаштовуються ..." і т.д і т.п.
Давайте спочатку, чому приходить мало?!
Більшість ветеранів після війни одразу влаштовуються на роботу, і від мирних мешканців ззовні їх не відрізниш. Але є незначний прошарок тих, хто до війни особливо ніякої роботи не мав, або війна змінила світогляд і він вирішив змінити життя, в тому числі і роботу, але ... ось тут і відповідь - більшість з таких не знають, чого хочуть!
Відверто! Самі про це кажуть!
Вони тиняються від курсів до курсів в намаганні знайти якийсь напрямок роботи, який їх зацікавить, але нічого не знаходять. Їм пропонують багато "призів на блюдці" - влаштування без конкурсів і співбесід, вступи до вищів без іспитів. Потім дивуються, що влаштувався, півроку попрацював і звалив. А що вас дивує? По-перше люди не цінують того, що легко дається! По-друге, йому не був цікавий той напрямок, він пішов туди за відсутності альтернативи, якої не може для себе визначити.
Цим бійцям потрібна нормальна профорієнтація - хтось, хто допоможе їм знайти відповідь на питання, чим вони хочуть займатись?
А потім, їм потрібно дати можливість досягнути цієї мети самому - пройти складний конкурс на рівні з усіма, поборотись з конкурентами за відкриття власної справи, пройти десятки співбесід за бажану посаду. Розумієте, він має вступити у битву і перемогти в ній. Різниця від війни лише в тому, що він має щиро забажати отримати саме цей приз, захворіти цією метою.
Саме відсутність якісних систем профорієнтації для ветеранів сьогодні і складає проблему.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
