Ветеранам потрібна якісна система профорієнтації

Більшість ветеранів після війни одразу влаштовуються на роботу, і від мирних мешканців ззовні їх не відрізниш. Але є незначний прошарок тих, хто до війни особливо ніякої роботи не мав, або війна змінила світогляд і він вирішив змінити життя, в тому числі і роботу, але ... ось тут і відповідь - більшість з таких не знають, чого хочуть!

Відверто! Самі про це кажуть! 

Вони тиняються від курсів до курсів в намаганні знайти якийсь напрямок роботи, який їх зацікавить, але нічого не знаходять. Їм пропонують багато "призів на блюдці" - влаштування без конкурсів і співбесід, вступи до вищів без іспитів. Потім дивуються, що влаштувався, півроку попрацював і звалив. А що вас дивує? По-перше люди не цінують того, що легко дається! По-друге, йому не був цікавий той напрямок, він пішов туди за відсутності альтернативи, якої не може для себе визначити.

Цим бійцям потрібна нормальна профорієнтація - хтось, хто допоможе їм знайти відповідь на питання, чим вони хочуть займатись?

А потім, їм потрібно дати можливість досягнути цієї мети самому - пройти складний конкурс на рівні з усіма, поборотись з конкурентами за відкриття власної справи, пройти десятки співбесід за бажану посаду. Розумієте, він має вступити у битву і перемогти в ній. Різниця від війни лише в тому, що він має щиро забажати отримати саме цей приз, захворіти цією метою.

Саме відсутність якісних систем профорієнтації для ветеранів сьогодні і складає проблему.