Білоруський сонет як літературне явище постає з перших десятиліть ХХ століття.
Янка Купала, Максим Богданович, Павлюк Трус, Змитрок Бядуля – білоруськи сонетисти, які своїми творами розширили змістову та формальну палітру білоруського вірша. На теренах України добре знайомі із білоруським сонетом. Українські неокласики Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров перекладали Максима Богдановича, та й не тільки вони, повідомляє Українська літературна газета.
У 1967 році у видавництві «Дніпро» у серії «Перлини світової лірики» було вміщено 11 сонетів Богдановича. Згодом Володимир Іванців перекладає Богдановича. А у 1983 році в антології «Світовий сонет» Дмитро Павличко представляє українському читачеві Янку Купалу та знову таки ж Максима Богдановича.
У 1990-х роках з’являються поодинокі сонетні твори у антологічних збірниках. Але не щастило білоруському сонетові і у виданнях поезії білоруською мовою. Попри це білоруський сонет знаходить вдячних шанувальників на українських теренах. Прикладом є збірка перекладів «Сто сонетів білоруських поетів», упорядкована Анатолієм Мойсієнком – знаним українським поетом, членом Національної спілки письменників України, перекладачем із семи мов, професором, завідувачем кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту. Збірка видана у кінці 2019 року. Її презентація відбулася 20 лютого 2020 року в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка, напередодні Міжнародного дня рідної мови.
Янка Купала, Максим Богданович, Павлюк Трус, Змитрок Бядуля – білоруськи сонетисти, які своїми творами розширили змістову та формальну палітру білоруського вірша. На теренах України добре знайомі із білоруським сонетом. Українські неокласики Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров перекладали Максима Богдановича, та й не тільки вони. У 1967 році у видавництві «Дніпро» у серії «Перлини світової лірики» було вміщено 11 сонетів Богдановича.
Згодом Володимир Іванців перекладає Богдановича. А у 1983 році в антології «Світовий сонет» Дмитро Павличко представляє українському читачеві Янку Купалу та знову таки ж Максима Богдановича. У 1990-х роках з’являються поодинокі сонетні твори у антологічних збірниках. Але не щастило білоруському сонетові і у виданнях поезії білоруською мовою. Попри це білоруський сонет знаходить вдячних шанувальників на українських теренах.
Прикладом є збірка перекладів «Сто сонетів білоруських поетів», упорядкована Анатолієм Мойсієнком – знаним українським поетом, членом Національної спілки письменників України, перекладачем із семи мов, професором, завідувачем кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту. Збірка видана у кінці 2019 року. Її презентація відбулася 20 лютого 2020 року в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка, напередодні Міжнародного дня рідної мови.