В очікуванні другого туру

Після першого туру виборів Президента країни Херсонщина оговтувалася декілька діб. Це, мабуть, зрозуміло: такої масованої агітації, потоку щоденних повідомлень про порушення виборчого законодавства, різноманітних стресів під час підрахунку голосів - ще на жодних виборах не було.

Як розповів начальник Управління превентивної діяльності Національної поліції в Херсонській області В’ячеслав Шинкарьов, перше порушення зафіксували в Скадовську ще на самому початку виборчого процесу. Це - розміщення незаконної агітації на білборді. На керівника рекламного агентства, яке розмістило рекламу, склали протокол за статтею 212-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення (виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск).

Та чим ближче йшло до виборів, тим більше в поліції фіксували порушень. «Найгарячішим» видався день голосування, 31 березня. Тоді зареєстрували 51 повідомлення про порушення виборчого процесу. Найбільше - в Херсоні (26), Новій Каховці (9) та Каховці (4). Переважно це були заяви про відсутність громадян у списках виборців, про невідповідність списків, та про незаконну агітацію також.

Але за всіма цими заявами правоохоронці склали лише три адмінпротоколи. І відкрили одне кримінальне провадження - про пошкодження бюлетенів на виборчій дільниці в селі Нижні Сірогози.  Про цю ситуацію повідомляли незалежні спостерігачі Громадянської мережі Опора в Херсонській області та Херсонської обласної організації Комітету виборців України. Як з’ясувалося, члени виборчої дільниці почули по телебаченню, що Олександр Мороз начебто відмовився виставляти свою кандидатуру в Президенти. Але замість того, щоб перепитати у Центральної виборчої комісії, чи дійсно це так, знайшли десь старий штамп «Вибув»  та поставили відмітку навпроти прізвища Олександра Мороза у всіх 1293 бюлетенях.  Та коли зрозуміли, що накоїли, - одразу самі зателефонували і до ЦВК, і повідомили поліцію.

Фото з архіву "Вгору"

Вибори на цій дільниці відбулися, бо туди підвезли нові бюлетені. Але голові комісії тепер загрожує кримінальна відповідальність за ч. 2. ст. 158 Кримінального Кодексу України (пошкодження виборчої документації, карається від трьох до п'яти років позбавлення волі, та ще «плюс» - відшкодування державі вартості зіпсованих бюлетенів).

Ще незалежні спостерігачі розповідали, що на деяких дільницях коли почався підрахунок голосів, представники поліції зачинили двері і не допускали їх у приміщення. А іноді - не випускали на вулицю. Хоча згідно із законодавством,  спостерігачі на те й спостерігачі, щоб могли зайти і подивитися, як відбувається процес та вийти. Однак правоохоронці на ці аргументи не зважали, відповідали, що їх так проінструктували: не пускати та не випускати нікого.

На питання, чи були офіційні скарги на діяльність/бездіяльність представників поліції та хто інструктував їх, начальник Управління превентивної діяльності Нацполіції в Херсонській області В’ячеслав Шинкарьов відповів наступне:

Що стосується найбільш поширених порушень виборчого законодавства, то, за словами В’ячеслава Шинкарьова, це - незаконна агітація на білбордах. І сприяла правопорушенням, на думку керівника Управління превентивної діяльності, необізнаність рекламних агентств у вимогах законодавства щодо розміщення рекламних матеріалів.

Яка ситуація зараз, та чи очікується збільшення правопорушень під час другого туру виборів Президента - у відео інтерв’ю з В’ячеславом Шинкарьовим:

Куди щезла агітація

Вже другий тиждень - жодного факту незаконної агітації в області офіційно не зафіксовано. Майже немає повідомлень про порушення виборчого законодавства і від незалежних спостерігачів. Аналогічна ситуація - по інших регіонах. Якщо 31 березня, за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ, до відділків поліції загалом надійшло майже 2 тисячі повідомлень про порушення, то тепер по всій країні і десятка не набереться.

Про особливості теперішньої «національної агітації»  - у відео-інтерв’ю з координатором довготермінового спостереження Громадянської мережі "Опора" в Херсонській області Максимом Єлігулашвілі:

Проблеми прихованої агітації та «чорного піару», на думку експерта, треба більш детально обговорити вже після виборів. Бо їх вирішення вимагає змін законодавства, а це довготривалий процес. Зараз в області найбільш болючі інші питання, більш практичні та термінові: як відпрацюють дільничні виборчі комісії, бо людей до них ледь набрали. Та що відбувається, зокрема, в окружній виборчої комісії №185 у м. Каховка.

До того ж, була проблема з головою ОВК № 185. Призначений голова окружної комісії Микола Черноморченко 11 квітня відмовився виконувати обов’язки, а нового голову ЦВК призначила лише 16 квітня. Тому тривалий час не було кому підписувати документи, через те заздалегідь не призначили бухгалтера, не закупили ані канцелярського приладдя, ані бензину. А округ - дуже великий, 212 дільниць, між якими відстань досягає майже 200 кілометрів.

Перезавантаження  свідомості

Але, на думку голови Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементія Бєлого, «не все так погано»: під час другого туру в бюлетенях буде не 39 кандидатів, а всього два, тож рахувати буде легше. Втім, і він наголошує, що зміни до виборчого законодавства вкрай потрібні: 

Також, не менш важливий аспект - якість організації роботи комісій. Чому люди вимушені шукати додаткового фінансування, щоб обладнати належним чином виборчі дільниці, виборчі округи? Збирають кожного разу ці «нещасні» кабінки з якихось дощок, з фанери, шукають занавіски. На думку експерта, вибори Президента організує держава, тож і забезпечувати має - держава. І чому не можна, як у цивілізованих країнах, зробити кабінки легкими багаторазовими збірними конструкціями, і без усіляких шторок. Виборці стоять у них спинами до членів комісії, яку відмітку роблять - ніхто не бачить, тож таємниця зберігається. Проте члени комісії та спостерігачі можуть побачити, що людина нічого протизаконного з документом не робить - не підмінює, не псує, не фотографує. Чому голови дільничних комісій мають давитися в чергах в ОВК та втрачати від перевтоми та хвилювання свідомість? Хіба не можна, наприклад, встановити електронну чергу? Щоб люди могли записатися, відпочити трохи, та приїхати до призначеного часу. Та є ще - багато інших «чому».

Чому вибори доводять українців до інсультів, інфарктів, сімейних драм та розлучень - детальніше у відео інтерв’ю з Дементієм Бєлим:

Тож, на думку незалежних спостерігачів, після закінчення другого туру, експертам, науковцям та практикам треба зібратися за один стіл, та вирішити, як зробити вибори не тільки прозорими, чесними, а й простими, зрозумілими та спокійними. Щоб підготовка до них і підрахунок голосів були звичайною процедурою, а не вимагали героїзму.

Судовий постфактум

До речі, про Державний реєстр виборців, про який згадувалося вище. Термін подачі позову до суду про поновлення виборчих прав, згідно з законодавством, спливає за дві доби до дня голосування. Згідно з офіційною інформацією, в Херсоні саме через зволікання майже половина позовів під час першого туру залишилася без розгляду. До суду звернулися 84 громадянина. З них - 44 заяви задоволено, ще 3 повернуто позивачам для усунення помилок. Але 37 людей звернулися з позовом запізно, тобто 29 - 31 березня. І через те  проголосувати не змогли.

Суди під час виборів у вихідні працюють, але ті, хто не встиг подати позов про поновлення виборчих прав до 00.00 годині 19 квітня 2019 року, знову не зможуть проголосувати.

Що стосується інших правопорушень, зафіксованих під час першого туру, то суди вже встигли розглянути деякі адмінпротоколи.

Ось, наприклад, чим закінчилася справа Москвичової Олени Володимирівні. На неї склали протокол за ч.2 ст.212-13 КУпАП,  тобто за розміщення агітації невідомого походження. Санкція статті передбачає: за виготовлення - штраф громадянам від 170 до 510 грн, а посадовим особам - від 850 до 1190 грн.; за розповсюдження (розміщення) - громадянам штраф від 51 до 85 грн., посадовим особам - від 340 до 510 грн. Розглядав справу суддя Скадовського районного суду Максим Клімченко, він неодноразово викликав правопорушницю на засідання, але поштовий конверт з повісткою повертався з місця її реєстрації з довідкою «за закінченням встановленого строку зберігання». Тож 10 квітня суд ухвалив: «Справу повернути до Скадовського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області - для доопрацювання». А саме - для уточнення адреси, де мешкає звинувачена.

Інший протокол, стосовно Шиндяпіна Олександра Ігоровича, складений за аналогічне правопорушення, Цюрупинський районний суд вже вдруге повернув для належного оформлення до Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП у Херсонській області. Вперше у протоколі не було вказано, за що саме пана Шиндяпіна треба притягнути до відповідальності: чи за виготовлення, чи за розміщення реклами, чи за обома частинами статті. А вдруге суд повернув справу через те, що протокол виправили, проте правоохоронці не повідомили про зміни в документі самого правопорушника та не вручили йому копію виправленого протоколу.

Ще, щонайменше три протоколи за тією ж статтею КУпАП, було складено на директора ТОВ «Медіа-південь» Попова Олега Михайловича.

Одну його справу повернуто для доопрацювання до Великоолександрівського ВП Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області. Іншу його справу розглядала суддя Херсонського міського суду Наталія Корольчук. Мова йшла про білборди в смт. Нововоронцовка та на автодорозі Т-0403  поблизу с. Дудчани Нововоронцовського р-ну. Там теж розмішалися політичні плакати без відомостей про друкарню, тираж та інше.  Олег Михайлович категорично заперечував вину, оскільки на білбордах - жодної агітації за кандидатів, була лише реклама партії. Тож справу закрили у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Третю його справу теж закрили у зв’язку з відсутністю адмінправопорушення.

Лише скадовчанин Гаврилов Андрій Вікторович щиро зізнався суду, що винен, бо не встиг вчасно зняти агітацію через складні погодні умови.  І суддя Скадовського районного суду Ксенія Шульга присудила йому штраф 51 грн. та судовий збір на користь держави у сумі 384,20 грн.