В людині може одночасно жити ненависть і любов до України, - Тарас Прохасько

Не варто казати, що на Донбасі 80% мешканців ЛНР і ДНР мріють про те, щоб повернутися в дружню українську сім'ю. І не слід також казати, що 60% ненавидять Україну і готові її розірвати у будь-якій формі.

Про це заявив письменник Тарас Прохасько в інтерв'ю виданню platfor.ma.

"Не можна уникати усіх сторін повної картини – в одній і тій самій людині може жити ненависть і любов до України. І навіть це варто передати. Писати про це можна зближенно до репортажу, тобто всю правду. Це як екологія. Є милі пташки соловейки, яких нам шкода, якщо їх хтось ображає. Але треба показати, що ті самі соловейки страшенно жорстокі, вбивають інших істот і часом навіть своїх братів. Та це не відміняє того, що вони гарні, милі і вартують того, щоб жити. Треба показувати повноту картини, що все це є нормальним, природнім і ми мусимо з цим жити. Нічого не слід приховувати через якісь фальшиві ідеологічні схеми", - вважає письменник.

За його словами, ми (українці, - Gazeta.ua) з різних українських світів і це є нашою силою, тому що такі світи можуть об'єднуватися.

"Я зі свого українського куточка вже давно знав, що щось таке має статися. І тут я не кажу про війну. Нас привчили за 90-ті роки в межах Європи забути це слово і всі навіювали, що такого не може статися. Але було очевидним для нас, що приживлення різних імунних речей не може обійтися без кризи. Мусить пройти процес запалення і відторгнення", - каже літератор.

"Моя позиція довгий час була такою, що багато речей є штучними. Поняття територіальної цілісності є також певною фальшивкою, яку ми приймаємо. Потрібно дати їм свободу людям – і хай вони собі роблять, що хочуть. Виявляється, що так неможливо.", - розповідає Прохасько.

На його думку, потрібно шукати шляхи, як інтегрувати між собою людей, які закрутили себе у ненависті.

"Зараз я налаштований більш оптимістично і знаю, що така ситуація була у багатьох європейських країнах. Просто вони проходили її у в різні етапи розвитку. Україна проходить ту ж столітню історію, але пришвидшеним темпом. Найбільшими непримиренними ворогами усіх європейських народів були свої ж. У Німеччині, Франції і Іспанії найжахливіші речі діялися в рамках внутрішніх протистоянь. Тепер вони спокійно живуть, як країни, так що я вірю, що це можна пережити", - вважає письменник.