З 1 серпня Укрзалізниця в тестовому режимі запроваджує верифікацію особи через Дія.Підпис для купівлі або повернення квитків на низку поїздів.
Про це повідомили на сторінці Укрзалізниці у фейсбуці.
На першому етапі ці зміни впровадять на рейси:
№105/106 Одеса – Київ;
№91/92 Львів – Київ;
№29/30 Київ – Ужгород;
№12 Львів – Одеса;
№27/28 Київ – Чоп.
“Продовжуємо використовувати всі способи, щоби зменшити кількість можливих зловживань під час придбання залізничних квитків”, – йдеться у дописі.
ДОПОВНЕНО. Укрзалізниця 31 липня повідомила, що з 5 рейсів, на яких планували протестувати підтвердження особи через Дія.Підпис, залишили 3:
Пасажири, які не мають біометричних паспортів, зможуть придбати квитки на ці поїзди в деяких касах:
Водночас компанія не відмовилася зовсім від верифікації через «Дія.Підпис».
«Ми уважно стежимо за результатами пілотного запуску, щоби вирішити, чи розширимо практику на інші рейси», — пише Укрзалізниця.
Відомо, що в Україні існує проблема з перекупниками, які бронюють місця в потягах онлайн, а потім дорожче перепродають квитки.
Укрзалізниця зазначає, що нові правила не стосуватимуться рейсів зі спецрезервом квитків для військових. Вони надалі можуть бронювати та купувати квитки через спеціальний сервіс Укрзалізниці та застосунок Армія+.
Станом на 30 липня під дописом Укрзалізниці у Facebook користувачі залишили чимало коментарів. Вони переважно критичні. У коментарях люди запитували, як купуватимуть квитки ті, хто не має смартфона або ID-картки, зокрема люди похилого віку.
Скриншот коментаря під дописом Укрзалізниці у фейсбуці
“Для зручності пасажирів діють альтернативні поїзди, для проїзду в яких не потрібен додаток Дія. Ви можете обрати найбільш зручний для себе варіант подорожі”, – відповіла на один із таких коментарів Укрзалізниця.
На питання щодо придбання квитків для дітей компанія повідомила, що це можуть зробити дорослі зі своїх акаунтів. Також залишається можливість купівлі кількох квитків з одного облікового запису.
У коментарях дописувачі висловлюють побоювання, що нововведення може бути спробою змусити українців встановити додаток. Адже влада планує провести вибори в «Дії» і хоче, щоб якомога більше людей її мали. У соцмережах та коментарях до новин звучать припущення, що це не лише боротьба з перекупниками, а й спроба контролювати мобільність громадян, особливо в умовах потенційного соціального невдоволення.
Крім того, користувачі цікавились, як купуватимуть квитки іноземці. На це запитання Укрзалізниця не надала відповіді.
Скриншот коментаря під дописом Укрзалізниці у фейсбуці
Деякі коментатори вважають, що нововведення порушують права громадян.
У компанії зазначають, що вимога авторизуватися через Дія.Підпис має законні підстави – електронний підпис має таку ж юридичну силу, як і власноручний, відповідно до:
Закону України «Про електронні довірчі послуги» (ст. 18: використання КЕП є рівнозначним власноручному підпису);
Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (ст. 6: електронний підпис може підтверджувати особу під час укладання договорів, купівлі квитків тощо);
Постанови КМУ №1007 від 18.09.2019 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо застосування електронного паспорта», яка надала Дії статус офіційного державного інструменту ідентифікації особи.
Крім того, Укрзалізниця посилається на власні внутрішні нормативні документи (зокрема п. 4.3.6 розділу IV Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (наказ МІУ №1196 від 27.12.2006 зі змінами), які дозволяють їй встановлювати додаткові умови оформлення квитків.
Компанія також стверджує, що працює над альтернативними способами верифікації – зокрема, через BankID НБУ.
Голова правління громадської організації Мінзмін, юристка Анастасія Апетик в ефірі Першого заявила, що ця ініціатива Укрзалізниці порушує права людини.
“Якщо людина має певні, наприклад, фізичні обмеження, має когнітивні порушення, або, наприклад, певні вади з обличчям то "Дія.Підпис" може просто не ідентифікувати людину", – каже вона.
Юристка вважає, що нововведення від національного перевізника порушує статтю 33 Конституції України.
"Це порушення права на свободу пересування. Це означає, що Укрзалізниця, як монополіст, собі вирішила, що, якщо потяг є досить популярний, вони можуть впровадити таке певне таке нововведення, яке обмежить право людини на свободу пересування. Це означає, що певна група людей просто не зможе скористатися послугами монополіста", – сказала Апетик.
Вона також зауважила, що УЗ порушує статтю 633 Цивільного кодексу України про публічний договір, яка зобов'язує надання послуг з перевезення всім громадянам на однакових умовах.
Відомо, що 25 липня ГО Мінзмін у зв’язку з цією ситуацією звернулась до уповноваженого Верховної ради з прав людини Дмитра Лубінця та запропонувала низку рішень.