Сто один рік тому, 29 квітня 1918 року, під вечір у Севастополі на лінкорах, крейсерах, деяких есмінцях були спущені червоні прапори та підняті українські на знак підпорядкування Українській Народній Республіці. А штабний корабель "Георгій Побідоносець" стояв під сигналом: "Обійняв командування українським Чорноморським флотом. Адмірал Саблін".
Із кінця 19 століття Північне Причорномор’я перебувало в складі Російської імперії. У портах на території України базувався Чорноморський флот, а моряки-українці складали 2/3 його особового складу.
У ході Української революції 1917-1921 років Перший Всеукраїнський військовий з’їзд визнав, що необхідно повністю українізувати Чорноморський флот. Тоді ж уперше було заявлено, що він має стати частиною збройних сил України. У липні есмінець "Завидний" першим підняв синьо-жовтий прапор.
У січні 1918 року Українська Народна Республіка (УНР) стала самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу. Тимчасовим законом російський Чорноморський флот (як військовий, так і транспортний) оголосили флотом УНР.
Однак на початку 1918 року втілення в життя закону про приналежність флоту до УНР було неможливим через захоплення місцевої влади більшовиками.
Організований український рух тоді фактично перебував у підпіллі. А всі кораблі Чорноморського флоту в ході конфлікту були захоплені чи опинилися під контролем більшовиків. Проте моряки-українці, за словами тодішнього Морського міністра УНР Д. Антоновича, трималися осібно і поводилися досить незалежно. На кораблях же ще наприкінці лютого знову почали лунати заклики про визнання влади УНР.
УНР і Центральні держави підписали Берестейську угоду. Після цього розпочалося визволення України її військами у союзі з військами Німеччини та Австро-Угорщини. Поразки червоних військ в Україні значно послабили більшовицьку владу на Кримському півострові.
Згодом до Криму з боями прорвалася група полковника Армії УНР П.Болбочана. В Севастополі з’явилася українська агітація, а деінде в місті та на кораблях знову були підняті українські прапори. Кримська група військ УНР разом із німцями звільнила Крим від більшовиків: 22 квітня українські війська зайняли Джанкой, 24 квітня – Сімферополь, 25 квітня – Бахчисарай.
Патріотична маніфестація моряків українського Чорноморського флоту. Севастополь, квітень 1918 року
Команди кораблів Чорноморського флоту, що складалися здебільшого з матросів української національності, змогли нарешті відверто виявити своє національне обличчя. Незважаючи на перешкоди і протести матросів-росіян, на всіх кораблях почалися мітинги, на яких виносили постанови про те, що Чорноморський флот є флотом України.
До Севастополя прибула делегація УНР на чолі з Д.Сотником. Після довгих переговорів контр-адмірал М.Саблін, який обняв посаду командувача, офіційно оголосив Чорноморський флот флотом УНР та наказав урочисто підняти українські прапори. Проти виступили лише делегати мінної бригади, де зосереджувалося найбільше прихильників більшовиків. Вони на знак протесту залишили зібрання.
29 квітня 1918 року до 18:00 у Севастополі на лінкорах, крейсерах, деяких есмінцях були спущені червоні прапори та підняті українські. Штабний корабель "Георгій Побідоносець" стояв під сигналом "Обійняв командування українським Чорноморським флотом. Адмірал Саблін".
Після цього вийшов наказ по флоту, що "всі судна, портове майно, які перебувають у портах Криму та на його узбережжі, є власністю УНР. Тому наказую скрізь, де треба, підняти українські прапори". 29 квітня Саблін надіслав телеграму до Києва про перехід Чорноморського флоту під юрисдикцію УНР.
Команди, які перебували під впливом більшовиків, поспішно евакуювали свої кораблі із Севастополя до Новоросійська.
День 29 квітня став справжнім тріумфом національної волі, на довгі роки ставши святом Українського державного флоту та Днем українського моря.