У російському полоні погіршився стан здоров’я жителя Херсона, волонтера з інвалідністю Миколи Петровського, якого незаконно засудили до 16 років колонії. Також йому не надають належної медичної допомоги.
Про це виданню ZMINA повідомила його мати Любов Петровська.
За словами матері, перед повномасштабним вторгненням РФ в її сина виявили золотистий стафілокок, який він не встиг вилікувати. А після незаконного засудження та перебування понад трьох років у нелюдських умовах у Миколи почали з’являтися на тілі фурункули й абсцеси. У російських пенітенціарних установах здебільшого українським бранцям дають від усіх хвороб парацетамол або мазі.
“Якщо гній потрапить у кров, у нього буде зараження крові. Йому в російській в’язниці колись дали крем, але він не допомагає”, – каже мати.
Любов зазначає, що через пошкоджений протез у Миколи всихає нога. Через це йому важко ходити, сидіти та лежати. Окрім цього, з’явилися сильні головні болі.
“Йому треба пройти курс лікування з антибіотиками, а також ставити крапельниці”, – пояснює Любов.
Також у в’язниці відмовляються приймати ліки від рідних. Родина може передати дві посилки до 20 кілограмів на рік, але в них не має бути медикаментів.
Любов розповідає, що на всіх ув’язнених не вистачає теплої води в душі, тому її син часто змушений митися під холодною водою.
“Він дуже схуд. Їх годують так, щоб вони не померли з голоду”, – додає вона.
Що відомо про справу Миколи Петровського?
Під час окупації Херсона Микола почав купувати та розвозити продукти для літніх людей. Оскільки у нього був протез стопи, він їздив на велосипеді, щоб доставляти провізію. Наприкінці березня 2022 року чоловіка затримали російські військові. Його звинуватили у “шпигунстві” на користь українських військових. Потім до дому Петровських прийшли невідомі озброєні люди й щось шукали. Після цього забрали його разом із сином. Батька після допиту відпустили. Тоді він востаннє бачив свого сина.
Зараз Микола перебуває в Саратовській області, РФ у колонії суворого режиму. На вирок незаконного “Верховного суду” намагалися подати апеляцію, але строк не змінили. Також зверталися до Червоного Хреста України, мати Миколи їздила в Женеву в Міжнародний Комітет. Проте відповіді немає нізвідки.
Чоловік має інвалідність 3 групи – немає частини стопи. Через погане харчування та неналежну медичну допомогу його нога всихає й протез, який був вже не підходить, а нового не надають. Унаслідок цього чоловіку важко ходити. Також є проблеми зі шлунком.
Окрім цього, Микола раніше потрапляв двічі у ДТП. У нього була пошкоджена ліва частина щелепи, на верхній було 6 переломів, а також черепно-мозкова травма.