У часи, коли люди користувалися ручками з пером, незамінним помічником було прес–пап’є.
Використовували цей предмет, щоб придавлювати папери на столі, аби вони не розлетілися. В залежності від статків власника, робочі столи прикрашали витончені статуетки на будь-який смак.
Про це повідомляє Херсонський обласний краєзнавчий музей.
Для їх виготовлення використовували найрізноманітніші матеріали: камінь, скло, мармур, бронзу та ін.. У формі також не було жодних обмежень, лише фантазія автора. Згодом функції прес-пап’є розширилися. Його стали виготовляти у формі півмісяця та обов’язковою деталлю став прикріплений промокальний папір.
З появою кулькової ручки прес-пап’є втратило свою актуальність, перетворившись на звичайну прикрасу для столу. Але витончені фігурки минулих століть, можна побачити у приватних колекціях чи музеях. Серед експонатів нашого музею також є прес-пап’є. Це бронзова статуетка – горгулія, виготовлена на початку ХХ століття.
Історія горгулій сягає свої корінням ще античності, а перші згадки зустрічаються у міфах Давньої Греції та Єгипту. Єгиптяни вважали, що ці створіння – духи підземного світу, обов’язком яких є покарання грішників. Греки ж розміщали кам’яних горгулій на будинках вважаючи, що нечисть не потрапить у місце, яке вже зайняте «колегою» .
Іншого трактування набуло це слово в добу середньовіччя, коли «горгуліями» почали називати водостоки на храмах та соборах.
Згодом їх замінили більш зручними засобами, а їм залишилась звична роль охоронців. Говорять, що горгулії кам’яні лише вдень, а вночі оживають.